Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
06 лютого 2023 року Справа №200/4972/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання протиправними дії, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
22 листопада 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява адвоката Остапка М.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про :
- визнання протиправним та скасування наказ № 262 о/с від 13.06.2022 Головного управління Національної поліції в Донецькій області про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , помічника чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Маріупольського районного управління поліції 13 червня 2022 року;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі в поліції з 13.06.2022;
- визнати не надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (трирічного) віку з 23.05.2022, відповідно до рапорту від 18.05.2022 - незаконним;
- зобов'язання надати ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (трирічного) віку з 23.05.2022.
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення по дату винесення рішення судом.
Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
22 грудня 2022 року відповідач надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
02 січня 2023 року представник позивача надав відповідь на відзив та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
03 січня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
10.01.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на заперечення.
Ухвалою суду від 11 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання протиправними дії, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
17 січня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення. В обґрунтування клопотання зазначено, що у зв'язку з воєнними діями, обстрілами міста Маріуполь, хвилюючись за безпеку та життя своїх малолітніх дітей, позивач виїхала за межі України, а саме до Греції. Також зазначає, що 15.06.2022 працівниками ГУНП в Донецькій області, засобами телекомунікації, їй надіслана Довідка № 933/12/02-2022 від 13.06.2022 про те, що Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 № 262 о/с позивач звільнена зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Вказує на те, що позивач знаходиться за кордоном з двома малолітніми дітьми (одна дитина грудна), живе з дітьми на благодійну допомогу, приїхати на територію України не мала та не має зараз матеріальної та фізичної можливості. У зв'язку з цими обставинами позивач не мала можливості отримати копію наказу, ознайомитись з матеріалами службової перевірки, звернутися до суду для захисту своїх прав. Копію наказу отримала через свого представника, якого знайшла через інтернет, на адвокатський запит Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Донецькій області вих. № 2904/12/01-2022 від 28.10.2022. Просить поновити строк звернення до суду.
19 січня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання від 17.01.2023 року про поновлення строку звернення. В обґрунтування заперечено зазначено, що позивачем не надано доказів, щодо поважності причин пропуску звернення до суду, заява позивача містить лише емоції та констатацію факту наявності дитини. Також, позивачем так і не було надано пояснень з приводу порушення службової дисципліни. Крім того, відповідно до адміністративного позову, позивачем самостійно зазначено про те, що вона дізналась про своє звільнення 15.06.2022, на думку відповідача у заяві позивача про поновлення пропущеного строку не виправлено недоліки, вказані судом та не надано будь-яких доказів на поважність причин такого пропуску. У заяві відсутні пояснення та докази причини пропуску звернення до суду.
Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Розглянувши зазначене вище клопотання про поновлення строку звернення до суду та заперечення відповідача до цього клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, служба в Національній поліції за своєю суттю є публічною службою.
Разом із цим, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В той же час, статтею 121 КАС України передбачена можливість поновлення процесуальних строків, зокрема частиною першою вказаної статті врегульовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом із цим, КАС України не містить вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 дізналась про своє звільнення 15.06.2022 року, отримавши з засобів телекомунікації довідку № 933/12/02-2022 від 13.06.2022 року. Тобто, позивач самостійно вказує на те, що про порушення свого права, тобто звільнення зі служби в органах Національної поліції, вона дізналась саме 15.06.2022 року.
Проте, за захистом своїх прав звернулась лише 17.11.2022 року після отримання відповіді на адвокатський запит, тобто більше ніж через 5 місяців з дати обізнаності про порушення свого права.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права під час прийняття на публічну службу, проходження чи звільнення з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (справа № 240/12017/19 від 31.03.21) звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду з урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень частини четвертої статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», суддя зазначає, що вказаною нормою статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Суддею встановлено, що позивачем не надано доказів того, що вона вчинила усі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації її процесуальних прав з метою їх захисту.
Суддя критично ставиться до доводів позивача щодо неотримання копії оскаржуваного наказу огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суддя звертає увагу, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії та безпосередньо стосується проходження позивачем публічної служби, саме позивач є особою, яка зацікавлена як в отриманні рішень, так і їх оскарженні у разі незгоди у визначені законом строки. При цьому, реалізація позивачем права на отримання копії оскаржуваного наказу залежала виключно від його власного волевиявлення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі №9901/299/20.
Крім того, визначальним є час ознайомлення особи з самим фактом звільнення.
Суддя звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Отже, вказані позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, позивачем не зазначено інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено, а ті що наведені з огляду на їх зміст не є такими, що створювали чи могли створити в майбутньому перешкоди для звернення до суду.
Враховуючи вищезазначене, суддя дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом задоволенню не підлягає.
У відповідності до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Вирішуючи питання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, суддя керувався наступним.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з правилами частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає необхідним продовжити строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 44, 94, 118, 121, 122, 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом відмовити.
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання протиправними дії, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду:
- обгрунтованного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Повідомити позивачу про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Суддя М.М. Крилова