04.09.2006р. Справа № 15/85
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого і доповідача судді Чохи Л.В.,
суддів: Лисенко О.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Стуковенкової Н.В.
За участю представників сторін:
Представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кіровоградської області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2006 року у справі № 15/85
за позовом Індивідуального приватного підприємства “Наірі», с. Олександрія
до державної холдінгової компанії “Олександріявугілля», м. Олександрія
за участю Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кіровоградської області
про стягнення 394 467 грн. 31коп, -
24.03.2003 року індивідуальне приватне підприємство «Наірі» звернулося в господарський суд Кіровоградської області до державної холдингової компанії «Олександріявугілля» з позовом про стягнення 394467,31грн. Позивач обґрунтував позов тим, що в порушення контракту №4 від 05.06.2006 року, укладеним між ним та відповідачем, останній не сплатив в повному обсязі виконані роботи по фізичній ліквідації і екології на розрізі «Бандурівський», в зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 394467,31 грн, яку він просить стягнути. (а.с. 3 т.1)
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог (а.с. 30-31 т.1)
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.06.2003 року позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 394239,56грн, витрати по сплаті державного мита у сумі -1700грн, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі -118грн, в решті позову відмовлено. (а.с. 69-71 т.1)
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 14.10.2003 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.06.2003 року скасовано, а в позові підприємству відмовлено. (а.с. 150-151 т.1)
Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2004 року скасовано рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.06.2003 року і постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2003, а справу направлено на новий розгляд господарському суду Кіровоградської області. (а.с. 176-178 т.1)
В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 419467,31грн. (а.с.1 т.2)
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2004 року позов задоволено частково: стягнуто борг у сумі 419239,56, витрати по сплаті державного мита у сумі -1700грн. і витати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн, в решті позову відмовлено. (а.с. 17-19 т.2)
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2004 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2004 року залишено без змін. (а.с. 67-68 т.2)
Ухвалою від 29.12.2004 року господарський суд Кіровоградської області затвердив мирову угоду від 28.10.2004 року про часткове погашення заборгованості майном на суму 265140,49грн,а ухвалою від 17.06.2005 року затвердив додаткову угоду, укладену 11.05.2005 року до мирової угоди від 28.10.2004 року, згідно якої в виконання рішення суду передається металічна частина залізничної колії та уловлюючий тупик АПТУ в об'ємі 146,96т. на суму 70689грн. (а.с. 129-130, 141-142 т.2)
18.01.2006 року до господарського суду Кіровоградської області від індивідуального приватного підприємства «Наірі» надійшла скарга на бездіяльність органів Державної виконавчої служби, в якій він просить скасувати постанову від 23.12.2005 року про повернення виконавчого документу.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2006 року (суддя Мохонько К.Т.) скаргу задоволено: постанову відділу примусового виконання рішень ДВС Кіровоградської області від 23.12.2005 року скасовано.
08.06.2006 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кіровоградської області порушено апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2006 року. Скарга мотивується невідповідностью оскаржуваної ухвали вимогам статей 41 Закону України “Про виконавче провадження», статей 86,121-1 господарського процесуального кодексу України, зокрема:
- постанова державного виконавця може бути визнана судом недійсною;
- суд не вправі зобов'язати вчинити дії, які згідно з законом “Про виконавче провадження можуть здійснюватися тільки за розсудом державного виконавця»
- суд не встановив, які саме права та свободи скаржника порушені.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи постанову державного виконавця від 23.12.2005 року,
господарський суд обґрунтував прийняте рішення тим, що дана постанова, не відповідає вимогам ст.40 Закону України “Про виконавче провадження», так як суду не було надано доказів про те що у боржника відсутнє майно, а судовим виконавцем проводились дії для виконання наказу.
Згідно п.2 ч.1 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Про наявність умов, передбачених вищеназваним законом, державний виконавець складає акт, яким засвідчує факт неможливості стягнення чи іншого способу виконання рішення. Акт надсилається начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби для затвердження.
Але в матеріалах справи вказаний акт відсутній, а також не надані докази, підтверджуючи факт відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуте стягнення, а також того, що здійснені заходи по розшуку майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.
Отже безпідставне повернення виконавчого документа стягувачеві є порушенням його конституційних прав.
Стаття 41 Закону України “Про виконавче провадження» передбачає, що постанова державного виконавця може бути визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу.
Встановлюючи факт невідповідності постанови державного виконавця нормам Закону України “Про виконавче провадження», суд зобов'язаний визнати її незаконною, а не скасувати її, в цій частині ухвала підлягає зміні.
Оскільки суть позовних вимог при цьому не змінюється, принцип дизпозитивності не порушується.
Керуючись ст.ст. 101-105,106, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби Кіровоградської області частково задовольнити.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2006 року частково змінити і її резолютивну частину викласти в слідуючій редакції:
“Скаргу частково задовольнити. Визнати постанову відділу примусового виконання рішень ДВС Кіровоградської області від 23.12.2005 року про повернення виконавчого документа, виданого 07.06.2004 року господарським судом Кіровоградської області, незаконною.»
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк.
Головуючий суддя Л.В. Чоха
Суддя О.М. Лисенко
Суддя О.В.Чус