вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2023 р. м. Київ
Справа № 911/295/23
Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Водполімер» про стягнення,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Водполімер» (далі - ТОВ НВФ «Водполімер») та просить стягнути ринкову вартість частини майна ТОВ НВФ «Водполімер» пропорційно до частки у статутному капіталі з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що його виключено із складу учасників ТОВ НВФ «Водполімер» рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №4/2017 від 26.06.2017, однак, у встановлений законом строк не виплачено вартість частини майна товариства, пропорційно його частки у статутному капіталі такого товариства.
Відповідна заява подана без дотримання вимог законодавства, чинного на момент її подачі, враховуючи наступне.
Так, як визначено п.п.3,4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Відповідно до п.1 ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. При цьому, як визначено ч.2 зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач, викладаючи зміст позовних вимог, а саме визначаючи спосіб захисту порушеного права, якій він просить застосувати суд, вимагає стягнути з відповідача ринкову вартість частини майна пропорційно до його частки у статутному капіталі товариства з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Однак, вказуючи про неможливість визначення ринкової вартості майна товариства без проведення експертизи, про призначення якої клопоче, та у зв'язку з цим і визначення ціни позову, позивач, викладаючи зміст позовних вимог, фактично не вказує ні розміру частки, пропорційно якої він просить стягнути вартість частини майна товариства, ні періоду, за який він вимагає нарахування процентів та втрат від інфляції. Поряд з цим, позивач вказує, що після надходження інформації та висновків експертизи він має намір уточнити позовні вимоги у спосіб, визначений ст.46 ГПК України.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, як визначено ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Отже, ст.46 ГПК України передбачає право позивача на зміну певних елементів позову:
- змісту позову, у разі якщо він є майновим шляхом зменшення або збільшення розміру позовних вимог (п.2 ч.2);
- предмету або підстав позову (ч.3).
Однак, у даному випадку розмір позовних вимог - вартість частини майна, що підлягає стягненню, розмір процентів та втрат від інфляції у позовній заяві позивачем попередньо не визначені, що унеможливлює зменшення або збільшення у подальшому їх розміру, у тому числі за результатами експертизи. При цьому, визначення розміру майнових вимог (основного боргу. процентів, втрат від інфляції) не є зміною предмета позову, оскільки зміст позовних вимог, визначення якому надано п.4 ч.3 ст.164 ГПК України (спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні), не тотожний поняттю такої складової позову як предмет позову, яким є та його частина, що характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення і опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Так, лише при визначенні розміру стягнення або його зміні (збільшенні чи зменшенні) предмет позову у даному випадку змінюватись не буде.
Отже, фактично у поданій заяві позивачем не вказано ціну позову, а зміст позовних вимог викладено неповно.
Недотримання вимог ст.162 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.
Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з наданням доказів направлення відповідної заяви з додатками відповідачу): зазначення ціни позову, змісту позовних вимог із зазначенням складових таких вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 ГПК України,
1.Позовну заяву залишити без руху.
2.Встановити строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає
Суддя А.Р. Ейвазова