вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1446/22
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188
до Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича
АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1
про стягнення вартості не облікованої електричної енергії
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1251/22 від 19.08.2022) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що на 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2481,00 гривень.
За позовною заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 66720,58 грн., отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Крім цього, позивачем заявлене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2022 судом прийнята позовна заява до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання заяв по суті справи.
У зв'язку із відсутністю фінансування на відправлення кореспонденції суду засобами поштового зв'язку, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана на адресу відповідача 05.12.2022 - після відновлення фінансування та отримана ним 15.12.2022.
Відповідачем відзиву та доказів суду не подано, доводи позивача не заперечені, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2022 встановлено, зокрема, відповідачу строк на подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали суду, який, на даний час, сплинув, навіть з урахуванням пересилання кореспонденції засобами поштового зв'язку.
З огляду на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду матеріалів справи, оцінки доказів, що надані суду, у сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд
встановив:
Позов подано Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Фізичної особи - підприємця Геворкяна Акопа Яковича з вимогою про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) на суму 54499, 20 грн., на яку також нараховані 3% річних у розмірі 1379,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10841,73 грн.
Вiдповiдно до статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 1.1.1. ПРРЕЕ, вимоги Закону та ПРРЕЕ є обов'язковими для виконання всіма споживачами. Статтею 4 Закону передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою дiяльнiсть на ринку електричної енергії на договiрних засадах.
Відповідно до пункту 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
23.07.2021 уповноваженими представниками позивача на об'єктi вiдповiдача за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 12-А виявлений факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії, до мережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом СIП 4х16 ММІ від опори до будівлі споживача (ФОП Геворкян А.Я)".
За результатом проведеної перевірки, відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ позивачем складений акт про порушення № К 045654 вiд 23.07.2021.
Вiдповiдно до пункту 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторiв, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4. цього розділу.
Вiдповiдно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічноп перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвiдчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли вiдповiдне навчання та інструктаж, пiсля пред'явлення ними службових посвiдчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на вiдповiднi пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлiкованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводiв (кабелів), наявних у схемi пiдключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемi пiдключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірцi, пiд час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або вiдмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територiю) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначаеться в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи пiдчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхiдно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення пiдписується представником (представниками) оператора системи, який (якi) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвiдчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дiйсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення пiдтверджується вiдеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути доданi пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявностi) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї вiдмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облiк бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналi. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох рокiв з дня оформлення акта про порушення.
Вiдповiдно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлiкованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнiм на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, змiст окремої думки учасників комiсi (у разі наявності) та стислий зміст рiшення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час та дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 6 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторiв та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхiднi результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Комiсiя з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатiв експертизи чи інших даних, якi не були відомі на момент ухвалення рiшення комісією, але мають суттєве значення, рiшення комiсi може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рiшення комісії оформлюється протоколом, копiя якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколi зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлiкованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлiкованої електричної енергії з посиланням на вiдповiднi пункти глави 8.4. цього розділу та розрахункові документи для оплати необлiкованої електричної енергії та/або збитків.
Слід зазначити, що споживач - відповідач у справі повідомлений про засідання комiсiї листом № 04/530/11620 вiд 26.07 2021, в якому зазначено, що комiсiя оператора системи з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 30.08.2021 об 11.00 год. за адресою: м.Київ, вул. Стеценка, 1-A, 30.08.2021 проведене засідання комiсiї з розгляду акту № К-045654 вiд 23.07.2021.
Вiдповiдно до підпункту 7 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлiкованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовiльне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Так, комiсiєю, за наслідками розгляду акта № К 045654 від 23.07.2021, з оформленням протоколом № 151 вiд 30.08.2021, прийняте рішення про проведення нарахування вiдповiдно до ПРРЕЕ. Вiдповiдно до розрахунку позивача, вiдповiдачу за період порушення з 22.05.2021 по 23.07.2021 нарахований обсяг електричної енергії, не облiкованої внаслідок порушення Правил в розмiрi 14370 кВт/г. (63 днi; потужність визначена вiдповiдно до пропускної спроможності кабелів, якими здійснено самовiльне підключення - 19,008 кВт).
Відтак, згідно з розрахунком позивача, вартість електричної енергії не облiкованої внаслідок порушення Правил, становить 54499,20 грн., нарахування за актом про порушення здiйснювалось на підставі розділу 8.4. ПРРЕЕ.
Вiдповiдно до підпункту 2 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ кiлькiсть днiв, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кiлькостi днiв протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив дії, що призвели до споживання необлiкованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технiчну перевірку було проведено пiсля останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Вiдповiдно до пункту 8.4.12. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 5 пункту 8.4.2. цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелi), якими здійснене самовiльне підключення (W доб.с.п., кВт год), розраховується за формулою: W доб.с.п. = Р с.п. t вик.с.п., де р с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разi пiдключення до однiєї фази Рс.п.=1-U ном.фаз. - cosj: у разі підключення до трьох фаз Рсл=3.1. U ном фаз. - cosj, де 1 - сила струму, що може протікати по колу самовiльного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3. Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А. З найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемi самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначено виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемi самовільного пiдключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згiдно з главою 1.3. ПУЕ, А.
У разі непроведення вимiрiв поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовiльного підключення (Р с.п., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мiнiмальний діаметр електропроводки, згiдно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовiльного підключення до електричної мережі). За згодою сторiн сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключеннi всiх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сферi метрології: U ном. фаз. - номінальна фазна напруга, кВ; cosj - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи вiдповiдних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рiвним 0,9; t вик.с.л. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рiвним 12 год/добу). Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сферi метрології.
Комутаційні апарати, що задіяні у схемi самовільного підключення до електричної мережі, можуть вилучатися оператором системи для направлення їх на експертизу для встановлення фактичної сили струму їх спрацювання, про що зазначається в актi про порушення.
Відповідно до підпункту 1. пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору. Відповідно до підпункту 4 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергiї зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі акту про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до пункту 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необлiковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахунковi документи за необлiковану електричну енергію протягом 30 календарних днiв вiд дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому вiддiленні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового вiддiлення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованоп електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складаннi акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлiкованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексi, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики вiдповiдно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рiшення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволеннi позову щодо стягнення зі споживача вартості необлiкованої електроенергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідно, 08.09.2021 відповідачу надіслано копію протоколу комісії № 151 від 30.08.2021, розрахунок по акту про порушення № 045654, повідомлення про оплату за серпень 2021 року вiд 31.08 2021, акт про порушення № 045654.
Отже, враховуючи пункт 8.2.7. ПРРЕЕ, дату отримання рахунку слід вважати 15.09.2021 і вiдповiдач мав оплатити отриманий рахунок до 15.10.2021.
Зважаючи на порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання, позивачем правомірно нараховані 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення, за перевіркою судом розрахунку позивача, вказаний розрахунок арифметично вірний і дані позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі: 1379,65 грн. 3% річних та 10841,73 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов'язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.
Відповідачем відзив та докази суду не подані, доводи позивача не заперечені, про розгляд даної справи у суді відповідач належним чином повідомлений судом засобами поштового зв'язку на його належну адресу, ухвалу суду отриманно представником відповідача за довіреністю 15.12.2022.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем надано всі підтверджуючі документи, а з боку відповідача не надано жодних доказів на спростування аргументів позивача, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича про стягнення вартості не облікованої електричної енергії - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 54499,20 грн. (п'ятдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень двадцять копійок), 3% річних у розмірі 1379,65 грн. (одна тисяча триста сімдесят дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок), інфляційні втрати у розмірі 10841,73 грн. (десять тисяч вісімсот сорок одна гривня сімдесят три копійки), судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.02.2023.
Суддя С.О. Саванчук