ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
07.02.2023справа № 910/1484/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» (пров. Ярославський, 7/9, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 36301858)
до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008; ідентифікаційний код 40310895),
постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (вул. Митрополита Василя
Липківського, 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) та
товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» (Червоноармійська, 57/3, м. Київ, 03006; ідентифікаційний код 23522853)
про визнання незаконними та скасування протокольних рішень (протоколів) від 25.11.2022 №34 і №49, визнання незаконним та скасування рішення від 12.12.2022 №7315-р/пк-пз і
визнання недійсним договору поставки товару від 15.12.2022 №2/12,
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» (далі - ТОВ «Біонікс Лаб») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі - Головне управління), постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія АМК) та товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» (далі - ТОВ «Хімлаборреактив») про:
- визнання незаконними та скасування протокольних рішень (протоколів) Головного управління від 25.11.2022 №34 і №49;
- визнання незаконним та скасування рішення Колегії АМК від 12.12.2022 №7315-р/пк-пз (далі - рішення №7315-р/пк-пз);
- визнання недійсним договору поставки товару від 15.12.2022 №2/12 (далі - Договір), укладеного Головним управлінням та ТОВ «Хімлаборреактив».
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Судом встановлено, що позов мотивовано, тим, що:
- Головним управлінням (замовник) проводилися відкриті торги на закупівлю «ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 33690000-3 - Лікарські засоби різні (діагностичні тест-системи для виявлення патологічного пріону з метою діагностики ГЕ ВРХ)»;
- позивачем було подано тендерну пропозицію згідно з вимогами тендерної документації (далі - ТД) замовника; окрім ТОВ «Біонікс Лаб» свої тендерні пропозиції надали ТОВ «Хімлаборреактив» та товариство з обмеженою відповідальністю «Ветфактор ЛТД»;
- відповідно до протокольного рішення замовника від 25.11.2022 №34 тендерна пропозиція позивача була відхилена на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а протокольним рішенням від 25.11.2022 №49 визначено Головне управління ТОВ «Хімлаборреактив» переможцем процедури закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю;
- не погоджуючись із протокольним рішенням Головного управління від 25.11.2022 №49, ТОВ «Біонікс Лаб» 30.11.2022 звернулося зі скаргою №UА-2022-11-09-005009-a.al до Колегії АМК щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі №UА-2022-11-09-005009-a «ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 33690000-3 - Лікарські засоби різні (діагностичні тест-системи для виявлення патологічного пріону з метою діагностики ГЕ ВРХ)»;
- рішенням Колегії АМК від 01.12.2022 №7068-р/пк-пз скаргу було прийнято до розгляду;
- у ході розгляду скарги Колегією АМК не виявлено в діях Головного управління (замовник) порушень щодо відхилення тендерної пропозиції позивача, у зв'язку з чим Колегією АМК 12.12.2022 відмовлено ТОВ «Біонікс Лаб» у задоволенні скарги від 30.11.2022 №UА-2022-11-09-005009-a.al;
- із рішенням №7315-р/пк-пз позивач не погоджується, вважає, що вказане рішення не містить жодних правових підстав для відмови у задоволенні скарги, а відтак є необґрунтованим та підлягає скасуванню;
- 15.12.2022 Головним управлінням та ТОВ «Хімлаборреактив» укладено Договір; вказаний договір має бути визнаний судом недійсним, оскільки замовником порушено процедуру публічної закупівлі та неправомірно визначено переможця закупівлі, юридичну особу, яка не виконала умови тендерної документації.
Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції, та на вимоги статей 4, 12, 20 ГПК України господарське судочинство здійснюється в порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного), коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Пунктами 1, 2 та 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що: адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першою статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Пунктом 7 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб'єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб'єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі».
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Згідно з пунктом 171 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має, зокрема, повноваження здійснювати повноваження, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 13 Закону «Про Антимонопольний комітет України» виключно до компетенції Антимонопольного комітету України належать, зокрема, утворення постійно діючих адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» АМК як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначено статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, частинами 9 та 12 вказаної статті передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Так, у даній справі спір виник, зокрема, у зв'язку із незгодою позивача з рішенням №7315-р/пк-пз, прийнятим за наслідком оскарження ТОВ «Біонікс Лаб» порядку проведення процедури закупівлі (публічних закупівель).
Спори між суб'єктами господарювання та АМК як суб'єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов'язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.
При цьому, факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру публічно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Спори щодо оскарження рішень органів АМК, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.
Таким чином, позов в частині визнання незаконним та скасування рішення №7315-р/пк-пз) підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2021 зі справи №640/14645/19.
Що ж до вимог про визнання незаконними та скасування протокольних рішень (протоколів) Головного управління від 25.11.2022 №34 і №49 та визнання недійсним Договору, то такі вимога відноситься до юрисдикції господарського суду. Тобто в позовній заяві ТОВ «Біонікс Лаб» об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати у порядку різного судочинства (адміністративного та господарського).
Так, частиною шостою статті 173 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Проте господарський суд міста Києва не вбачає за можливе застосувати наведений припис статті 173 ГПК України до даних позовних вимог, оскільки це не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
З огляду на викладене господарський суд міста Києва вважає за необхідне повернути позовну заяву і додані до неї документи ТОВ «Біонікс Лаб» у зв'язку з порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 174 ГПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позовну заяву і додані до неї документи повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» (пров. Ярославський, 7/9, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 36301858).
Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набрала законної сили 07.02.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Оксана Марченко