ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2023Справа № 910/12245/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" про стягнення 217 609,25 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У листопаді 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання укладеного 2 грудня 2019 року між ним та Приватним акціонерним товариством "Діпробудмашина" (далі - Товариство) договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № Вп-19417-Ш позивач надав відповідачу передбачені цією угодою послуги на суму 185 499,12 грн, за адресою: місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8. Оскільки Товариство взяте на себе за цим договором зобов'язання з оплати наданих йому послуг виконало лише частково, сплативши 23 187,39 грн, Підприємство, посилаючись на статті 526, 549-551, 625, 903 Цивільного кодексу України далі - (ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило суд стягнути з відповідача 162 311,73 грн основного боргу, а також 15 877,96 грн пені, 4 028,89 грн трьох процентів річних та 35 390,67 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
1 грудня 2022 року на електронну адресу суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 грудня 2022 року було відкрито провадження у справі № 910/12245/22 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, вказаною ухвалою суду відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
26 грудня 2022 року на адресу суду від Товариства надійшов відзив від 19 грудня 2022 року № 19/12, у якому останнє заперечувало проти задоволення позову, посилаючись на те, що воно не веде господарської діяльності за вищезазначеною адресою, а тому не утворюються тверді побутові відходи. Крім того, Товариство зазначило, що уклало договір на вивезення будівельного сміття з іншим суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Селтік ТБО". Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що позивач не надав йому за актом приймання-передачі контейнер для твердих побутових відходів, у зв'язку з чим з 2 грудня 2019 року по теперішній час за адресою: місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 2, відповідний контейнер так і не встановлений. Товариство вказало, що акти наданих послуг не були ним підписані, оскільки направлені позивачем у неналежний спосіб. Також відповідач заперечував проти нарахованих сум компенсаційних виплат та неустойки у зв'язку з їх необґрунтованістю.
3 січня 2023 року на адресу суду від Підприємства надійшла відповідь на відзив від 29 грудня 2022 року № 244-7-5734, у якій останнє навело свої аргументи на спростування позиції відповідача.
23 січня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшли заперечення на відповідь на відзив від 18 січня 2023 року № 18/01, в яких останнє просило суд визнати поважними причини пропуску строку для їх подачі та поновити вказаний процесуальний строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 січня 2023 року в задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив відмовлено, проте за ініціативою суду продовжено Товариству строк на подання вказаних заперечень, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 2 лютого 2023 року - до 19 січня 2023 року.
Жодних інших клопотань та заяв по суті справи від сторін не надходило.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
2 грудня 2019 року між Товариством та Підприємством укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № Вп-19417-Ш, за умовами якого останнє зобов'язалося надавати послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об'єкті відповідача, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8, а Товариство - прийняти і своєчасно оплатити надані йому послуги.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту їх утворення, складає 33 куб.м у місяць. Тариф на послуги за цією угодою складає: 234,22 грн (з ПДВ) за 1 куб.м, у місяць - 7 729,13 грн (з ПДВ) (пункти 1.2., 2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.3. договору оплата послуг за цим правочином, у розмірі вказаному в пункті 2.1. цієї угоди, з урахуванням ПДВ, здійснюється Товариством протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур, які можуть направлятися в електронному вигляді через систему електронного документообігу.
Згідно з пунктом 2.4. при надходженні коштів, які перевищують вартість наданих послуг, різниця оплати зараховується для погашення заборгованості попереднього періоду, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів.
За умовами пункту 2.5. договору за результатами наданих послуг Підприємство направляє Товариству для підписання акти наданих послуг у двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним. Після підписання акта наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Після підписання відповідного акта Товариство зобов'язане повернути його Підприємству протягом 5 робочих днів. Якщо відповідач не повернув акти наданих послуг протягом зазначеного терміну, такі документи вважаються підписаними та вважається, що Товариство не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
За положеннями пунктів 2.6., 2.7. цієї угоди в разі розірвання договору, всі остаточні розрахунки за ним здійснюються протягом 5 днів з дня письмового розірвання договору, що фіксується додатковою угодою. У випадку необхідності або у разі розірвання договору на вимогу однієї із сторін, сторони зобов'язані провести звірку взаєморозрахунків протягом 5 робочих днів. Підтвердженням звірки розрахунків є оформлений сторонами акт звірки взаєморозрахунків.
Згідно з пунктами 3.1.-3.3. позивач зобов'язався: забезпечувати вивіз побутових відходів відповідача в кількості (обсягах), зазначених у пункті 1.2. даного правочину; направляти документи (зокрема, акти вказаних послуг) Товариству в установлені цим договором строки; надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи, умови оплати, графік вивезення відходів.
За пунктами 3.5.-3.7. договору відповідач зобов'язався: самостійно завантажувати побутові відходи до контейнеру, встановленого за адресою: місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 2; надавати Підприємству інформацію про фактичне накопичення побутових відходів. У разі збільшення їх кількості або не відповідності обсягам, зазначеним в пункті 1.2. договору, вносити зміни до цього правочину, шляхом оформлення додаткової угоди; здійснювати 100% оплату послуг на умовах, зазначених у пунктах 2.3 та 2.5. цього договору.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року. У разі, якщо жодна із сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку його дії не заявить у письмовій формі шляхом надсилання рекомендованого листа про свій намір припинити дію цього договору та припинення дії договору не буде оформлене сторонами належним чином, строк дії цієї угоди вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (пункти 7.1., 7.2. даного правочину).
Відповідно до пункту 8.4. договору він може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору допускається у випадках та в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Підприємство зазначало, що на виконання умов цього договору в період з 31 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року надало відповідачу послуги на загальну суму 185 499,12 грн, що підтверджується актами надання послуг та рахунками на оплату, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак відповідач розрахувався за надані послуги лише частково, заборгувавши позивачу 162 311,73 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зі змісту пунктів 2.1., 2.3. та 3.7. вбачається, що сторони погодили місячний тариф на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 7 7129,13 грн (разом із ПДВ), 100 % оплати якого, незалежно від фактичного обсягу вивезених відходів, має сплачуватися протягом 5 банківських днів саме з моменту отримання Товариством відповідних рахунків на оплату, які можуть надсилатися останньому через систему електронного документообігу.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
З матеріалів справи вбачається, що Підприємство через систему електронного документообігу "M.E.Doc." направлено Товариству скріплені електронним цифровим підписом рахунки на оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів у період з березня 2020 року по листопад 2021 року на загальну суму 162 311,73 грн (21 х 7 729,13 грн), копії яких містяться в матеріалах справи.
Зі змісту витягу з системи електронного документообігу "M.E.Doc." вбачається, що вказані рахунки-фактури на оплату послуг були доставлені відповідачу. Однак, незважаючи на отримання вказаних рахунків у передбачений договором спосіб, відповідач у визначений пунктом 2.3. договору строк їх не оплатив.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 2.5. договору, який регулює порядок складання актів наданих послуг, не передбачена можливість направлення таких актів через систему електронного документообігу. Проте умовами договору сторони чітко визначили обов'язок відповідача оплачувати щомісячні фіксовані платежі не з моменту підписання актів наданих послуг, а з моменту отримання відповідних рахунків на оплату.
Враховуючи те, що заявлена до стягнення сума основного боргу, яка складає 162 311,73 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Разом із цим, суд звертає увагу на те, що за умовами пункту 2.4. договору при надходженні коштів, які перевищують вартість наданих послуг, різниця оплати зараховується для погашення заборгованості попереднього періоду, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів. У разі розірвання договору, всі остаточні розрахунки за ним здійснюються протягом 5 днів з дня письмового розірвання договору, що фіксується додатковою угодою (пункт 2.6. договору).
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 35 390,67 грн інфляційних втрат та 4 028,89 грн трьох процентів річних, нарахованих у період з 29 грудня 2021 року по 26 жовтня 2022 року на суму боргу в розмірі 162 311,73 грн.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір трьох процентів та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача цих компенсаційних виплат також підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за даним договором позивач просив суд стягнути з відповідача 15 877,96 грн пені, нарахованої у період з 10 червня 2021 року по 26 жовтня 2022 року на відповідні суми боргу відповідача.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 4.2. договору за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.
Наразі на всій території України триває карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12 березня 2020 року та продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 до 30 квітня 2023 року.
За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Враховуючи викладене, заперечення Товариства щодо нарахування пені більше ніж за 6 місяців є необґрунтованими.
Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога Підприємства про стягнення з Товариства 15 877,96 грн пені також підлягає задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код 00241212) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23; ідентифікаційний код 33745659) 162 311 (сто шістдесят дві тисячі триста одинадцять) грн 73 коп. основного боргу, 35 390 (тридцять п'ять тисяч триста дев'яносто) грн 67 коп. інфляційних втрат, 4 028 (чотири тисячі двадцять вісім) грн 89 коп. трьох процентів річних, 15 877 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 96 коп. пені та 3 264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) грн 14 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 6 лютого 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко