вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2023 р. Справа№ 910/13876/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи:
від позивача: Задорожній Р.О.
від відповідача: Максюта Е.А.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 (повне рішення складено 07.10.2022)
у справі №910/13876/21 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА"
до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву
третя особа Фонд державного майна України
про визнання бездіяльності протиправною, забов'язання вчинити дії
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕНКЕЛЬ ФРЕШЕНЕТ УКРАЇНА" з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва про визнання бездіяльності протиправною.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву щодо незатвердження у визначені строки Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства при припиненні або розірванні договору оренди. Стягнуто із Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕНКЕЛЛЬ ФРЕШЕНЕТ Україна" судовий збір в розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн.
Рішення мотивоване тим, що судом установлено, що Відповідач безпідставно ухиляється від затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу чим порушує майнові права та інтереси Позивача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Так апелянт стверджує, що чинним законодавством, зокрема Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди та Наказом №993 не установлено для відповідача термінів затвердження акта оцінки.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21, розгляд справи призначено на 25.01.2023.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 06.11.1992 між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства Київський завод шампанських вин, був укладений Договір оренди № Д-1455.
Згідно із п. 1 даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно Київського заводу шампанських вин: основні засоби - первісна вартість 205372 тис. руб., залишкова вартість основних засобів - 74326 тис. руб., незавершене капітальне будівництво - тис. руб., обладнання, яке вимагає монтажу, 3421 тис. руб., запаси та витрати 117189 тис. руб., в тому числі, незавершене виробництво 19400 тис. руб., грошові кошти 4193 тис. руб., загалом оборотних засобів 112996 тис. руб., фонд розвитку виробництва 13171 тис. руб., амортизаційний фонд, статутний фонд 170997 тис. руб.
За умовами п. 2 договору оренди № Д-1455 від 06.11.1992 здача майна в оренду не має наслідком передачі орендареві права власності на це майно. Власником об'єкта оренди є держава, а орендар володіє користується та розпоряджається майном протягом строку оренди.
Згідно акту приймання-передачі орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в користування об'єкт оренди за договором № Д-1455 від 06.11.1992.
Умови Договору оренди № Д-1455 змінювались сторонами неодноразово.
У зв'язку з реорганізацією Приватного акціонерного товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний", шляхом перетворення, правонаступником усіх його прав та обов'язків, в тому числі і за Договором оренди № Д-1455, стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод шампанських вин "Столичний" (Договір про внесення змін № Д-1455/01 від 25.05.2020 до договору оренди від 06 листопада 1992 року № Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин").
В II кварталі 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод шампанських вин "Столичний" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хенкелль Фрешенет Україна" (надалі також - Позивач/Орендар/ТОВ "Хенкелль Фрешенет Україна"), а згодом і адресу місцезнаходження.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону, у разі припинення договору оренди єдиного майнового комплексу уповноважений орган управління або його правонаступник зобов'язаний прийняти рішення про балансоутримувача єдиного майнового комплексу, повідомити про це орендодавця та забезпечити прийняття єдиного майнового комплексу на баланс протягом трьох місяців з дати отримання рішення про припинення договору оренди згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Орендар зобов'язаний передати єдиний майновий комплекс підприємству, визначеному уповноваженим органом управління або його правонаступником, а балансоутримувач та уповноважений орган управління зобов'язані прийняти єдиний майновий комплекс згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Наразі, Порядок повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановлений Кабінетом Міністрів України відсутній, проте є чинним наказ Фонду державного майна України від 07 серпня 1997 року № 847, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 1997 року за № 446/2250, яким затверджено Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (далі - Порядок).
Зазначений Порядок регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно- правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.
Ураховуючи положення Порядку, Позивач 23.02.2021 направив на адреси Відповідача та Третьої особи листа вих. № 24, в якому просив Орендодавця в найкоротші строки розпочати передбачені законодавством України процедури, необхідні для повернення орендованого ЦМК після припинення договору оренди.
29 березня 2021 року від Відповідача надійшла відповідь (лист від 26.03.2021 № 30- 06/2360) на вище зазначений лист Позивача, яким запропоновано Орендарю надати представників для участі у роботі спільної комісії по оцінці та розмежуванню майна, а також для участі в інвентаризаційній комісії.
Листом від 30.03.2021 № 41 Позивач надав Відповідачу та Третій особі кандидатури працівників для участі у роботі спільної комісії по оцінці та розмежуванню майна, а також для участі в інвентаризаційній комісії.
Листом від 27.04.2021 № 30-06/3394 Орендодавцем повідомлено Позивача, що відповідно до наказу "Про інвентаризацію та оцінку ЦМК державного підприємства "Київський завод шампанських вин"" від 27.04.2021 № 993 було створено комісію з інвентаризації та комісію оцінки та розмежування вартості майна цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин".
За твердженням позивача протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень (відповідача) - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. В зв'язку із чим позивача вважає бездіяльність РВ ФДМУ по м. Києву протиправною, оскільки вона порушує визначену Порядком та Наказом етапність повернення цілісного майнового комплексу з оренди та, як наслідок, завдає майновим правам та інтересам Позивача шкоди.
Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 4 статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно зі статтею 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Разом з тим, Порядком передбачена певна етапність повернення цілісного майнового комплексу у разі припинення строку дії договору. При цьому оцінка орендованого майна станом на момент припинення договору є обов'язковою і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, обов'язок затвердження якого, покладений на Відповідача.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача, він вчинив усі необхідні дії, передбачені Порядком, проте відповідач безпідставно ухиляється від затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу чим порушує майнові права та інтереси Позивача.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто зобов'язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог із врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву щодо незатвердження у визначені строки Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства при припиненні або розірванні договору оренди підлягає визнанню протиправною.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду м. Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21 залишити без змін.
Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2022 у справі №910/13876/21.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2023.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран