Справа № 182/4667/22
Провадження № 1-кп/0182/476/2023
Іменем України
01.02.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом №12022041340000547 від 24.05.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
Історія судового провадження та позиції сторін і учасників кримінального провадження
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Під час підготовчого судового засідання на виконання вимог ст.314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) було поставлено питання про призначення обвинувального акта до судового розгляду.
3.Прокурор ОСОБА_4 просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін кримінального провадження, розгляд здійснювати одноособово суддею.
4.Крім того, прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що ризики передбачені ст.177 КПК, які були враховані при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічні тим, у яких обвинувачується, оскільки на момент реєстрації кримінального провадження, тобто на 24.05.2022 року вже існувала обґрунтована інформація про збут останнім психотропних речовин, а оперативна закупка проведена 24.06.2022 року. Тобто через місяць ОСОБА_3 продовжив збувати наркотичні засоби, після чого у нього 12.09.2022 року вилучені психотропні речовини, через майже 4 місяці після реєстрації кримінального правопорушення, тобто очевидні ознаки систематичності та повторності злочину.
5.Обвинувачений ОСОБА_3 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував, однак заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання, зазначивши, що зазначені прокурором ризики необґрунтовані та недоведені, також послався на відсутність доказів по справі.
6.Захисник - адвокат ОСОБА_5 проти призначення обвинувального акта до судового розгляду не заперечувала. Проти заявленого прокурором клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила через необґрунтованість та недоведеність вказаних прокурором ризиків. Зазначила, що у обвинуваченого є дружина та бабуся за якою він доглядає, є інші родичі з якими він в підтримує відносини. Також послалася на відсутність доказів по справі та на практику ЄСПЛ.
7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.
Щодо вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу
8.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
9.Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Строк запобіжного заходу продовжувався до 06.02.2023 включно.
10.Відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
11.Так, положення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
12.Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України» та ін).
13.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
14.Враховуючи правову позицію, викладену в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
15.Суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років років, має постійне місце проживання, однак офіційно ніде не працює та не має законних джерел доходів. Доказів, що обвинувачений має постійний заробіток, одержаний внаслідок праці не пов'язаної з порушеннями кримінального закону, суду не надано.
16.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, де проживають його дружина та бабуся за якою він доглядає, слід зазначити, що ця обставина в даному випадку не може бути беззаперечними стимулюючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
17.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення. Також, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки, що дає підстави вважати та свідчить про можливе переховування даної особи від суду.
18.Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то обґрунтування носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування до суду не надано. З цих підстав, цей ризик не враховується судом при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як недоведений.
19.За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків.
20.На підставі викладеного, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
21.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.
Щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду
22.Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст.314 КПК.
23.Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК і не підлягає поверненню прокурору.
24.Дане кримінальне провадження підсудне Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
25.З метою підготовки до розгляду судом виконані вимоги ст.315 КПК.
26.Інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.
27.Підстави для складання досудової доповіді відсутні.
28.Цивільний позов ту кримінальному провадженні не заявлено.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.
Керуючись статтями 177, 183, 314-317, 371, 372, 376 КПК України, суд
1.Призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, суддею одноособово, з зали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області №13 та приміщення Дніпровської УВП №4 на 08 лютого 2023 року об 11 годині 30 хвилин, за участі учасників судового провадження.
2.В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
3. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
4. Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 30 березня 2023 року включно.
5. Визначений раніше розмір застави для ОСОБА_3 у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.00 коп. - залишити без змін.
6. У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 , з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
7. Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
8. Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
9. Роз'яснити учасникам судового провадження про можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
10. Доручити відповідальній службовій особі установи Дніпровської УВП №4 забезпечити вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки обвинуваченому та перебувати поряд особою до закінчення судового засідання.
11. Копію ухвали направити до виконання начальнику Дніпровської УВП №4 та обвинуваченому до відома.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 03.02.2023.
Суддя: ОСОБА_1