Справа № 195/1446/21
Провадження № 1-кп/0182/543/2023
Іменем України
26.01.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12018040590000091 від 19.02.2018 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,
захисника (в режимі відеоконференції) - адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілої (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_9
1.В провадженні колегії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Під час судового засідання прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду, впливу на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вважає, що наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, а у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, може бути призначено покарання у вигляді п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, відсутність постійного місця роботи, що спонукатиме його переховуватися від суду. Крім того, послався на те, що свідки та потерпілі по справі ще не допитані, також на поведінку обвинуваченого після інкримінуємих подій. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого клопотання та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , зауваживши, що не збирається ухилятись від суду.
4.Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання підзахисного та заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки клопотання є на думку захисника необґрунтованим та недоведеним, відсутні відповідні докази ризиків на які посилається прокурор.
5.Прокурор проти заявленого клопотання сторони захисту заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
6.Потерпіла ОСОБА_9 та представник потерпілих адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора та заперечили проти клопотання сторони захисту.
7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження колегія суддів вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з огляду на таке.
8.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
9.Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 27 січня 2023 року включно.
10.Необхідно звернути увагу, що вирішення питання про продовження запобіжного заходу відбувається на етапі початку судового розгляду. Докази зібрані на стадії досудового розслідування ще не досліджувалися, свідки та потерпілі не допитувались.
11.Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
12.Щодо обґрунтованості підозри, діянням обвинуваченого ОСОБА_5 надана правова кваліфікація передбачена п.1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України. Тобто у вчиненні особливо тяжких злочинів.
13.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
14.Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт колегія суддів приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
15.Крім того, колегією судів враховується, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, соціальні зв'язки, поведінка обвинуваченого після інкримінуємих подій, стан здоров'я, тому вважає, що наявна обґрунтована можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
16.Колегія суддів також враховує наведену поведінку обвинуваченого у сукупності з іншими обставинами, при вирішенні питання про існування ризику переховування від суду та втечі, і вважає, що є обґрунтовані сумніви щодо належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, а тому вважає, що залишається актуальним ризик переховування від суду.
17.Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, який не зменшився та продовжує бути актуальним.
18.Колегія суддів також приймає до уваги й наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 батьків, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, родина та житло не можуть бути вирішальними обставинами, що могли б знизити цей ризик до маловірогідності чи до його виключення.
19.Щодо доводів сторони обвинувачення про можливе перешкоджання кримінальному провадженню та впливу на свідків чи потерпілих, то суд зазначає,що при встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - свідок, потерпілий допитується безпосередньо в судовому засіданні.
20.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
21.За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором переконливо доведено, що ризик впливу на свідків, потерпілих продовжує існувати й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.
22.При вирішенні питання про можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу, прокурор посилається на те, що жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
23.Захист просить про заміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
24.Колегія суддів уважно ставиться до того, що зі сплином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання.
25.Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України» та ін).
26.Проте враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, обставин, передбачених ст.178 КПК України, які наведені вище, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення.
27.У зв'язку із наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, немає, а запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою необхідно продовжити не більш ніж на 2 місяці.
28.Також, враховуючи всі обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав, для зміни розміру застави.
Керуючись статтями 179, 182, 183, 194, 331, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2. В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3. Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на два місяці, до 24 березня 2023 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536 800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень 00 коп.
4. У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду, ОСОБА_5 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки:
-прибувати до суду у визначений час;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
6. Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі нез'явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 30.01.2023 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_3
Суддя: ОСОБА_2