П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/4492/22
Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зобов'язання вчинити певні діїта,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року позов ГУ ПФУ в Миколаївській області - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 09.01.2023р. подав апеляційну скаргу.
Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення від 25.10.2022р. В обґрунтування доводів поданого клопотання апелянт посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., а тому просить суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його. Водночас, як зазначає відповідач, на його адресу (у тому числі електронну адресу) вказане вище рішення суду 1-ї інстанції не надходило та отримано ним з підсистеми «Електронний суд» лише - 28.12.2022р.
Розглянувши вказане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п.4 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду 1-ї інстанції, за наявності.
Варто зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено ст.287 КАС України, згідно з ч.6 якої, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Враховуючи, що предметом оскарження у межах цієї справи є постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 17.02.2022р. № 67850824 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., застосуванню підлягають положення ст.287 КАС України, якими встановлений 10-денний строк оскарження рішення, що обчислюється з дня його проголошення.
Варто зауважити про те, що положеннями ст.287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції відносно поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.3 ст.295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст.270 КАС України, передбачений ст.287 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Тобто, причини пропуску встановленого строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, визначеному КАС України, із урахуванням визначених ч.6 ст.287 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
У свою чергу, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Вища рада правосуддя своїм рішенням від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 затвердила «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
З 05.10.2021р. почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, передбачено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з п.37 розділу ІІІ Положення наведеного розділу, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
За змістом п.2 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки про доставку електронного листа, судове рішення від 25.10.2022р. доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Миколаївській області - 25.10.2022р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 04.11.2022р.
Натомість, апеляційна скарга подана позивачем до суду апеляційної інстанції лише 09.01.2023р., тобто зі значним пропуском визначеного ст.287 КАС України строку на апеляційне оскарження.
У той же час, надсилання апелянту копії рішення суду 1-ї інстанції від 25.10.2022р. за допомогою підсистеми «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету), відповідало вимогам законодавства та не перешкоджало пенсійному органу в межах визначеного процесуальним законом строку звернутися до суду з апеляційною скаргою для оскарження цього судового рішення.
Враховуючи, що ГУ ПФУ в Миколаївській області, як суб'єкт владних повноважень, має офіційну електронну адресу, яка зареєстрована в ЄСІТС, то посилання позивача на те, що копію судового рішення не отримував засобами поштового зв'язку, не має вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Окрім того, слід також звернути увагу на те, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р. може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, однак якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Втім, таких конкретних причин позивач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає те, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, та утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст.169,296,298,325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.