01 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 280/3096/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 р. (суддя: Конишева О.В) в адміністративній справі №280/3096/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до Запорізької митниці, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000060/1 від 16 березня 2022 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що з метою митного оформлення придбаного ним товару, було подано декларацію №UA112080/2022/003770 від 15 березня 2022 р. Документи, подані разом з декларацією, чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять дані, що піддаються обчисленню, тобто підтверджують митну вартість товару за першим методом - ціною договору.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем, який посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга обгрунтована розбіжністю у поданих позивачем документах, в зв'язку з чим у митниці виник обгрунтований сумнів щодо правильності визначення митної вартості поставленого за контрактом №18363/ІМ від 05 вересня 2018 р. товару.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах
доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом першої інстанції, для проведення митного оформлення товару, поставленого за контрактом №18363/ІМ від 05 вересня 2018 р., укладеним між ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" (Покупець) та Shandong Taihe Chemicals Co., Ltd, Китай (Продавець), позивачем подано митну декларацію №UA112080/2022/003770 від 15 березня 2022 р., в якій зазначено метод визначення митної вартості товару за ціною угоди (перший метод).
Для підтвердження митної вартості товару позивачем до декларації було надано визначенні статтею 53 МК України документи. Водночас, митницею було витребувано у позивача додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Підставами для витребування митницею додаткових документів стало: 1) ненадання прайс-листа; 2) зазначення у товаротранспортній накладній № 5398 від 18 лютого 2022 р. перевізником партії товару - TOB «УКРКЮЖТРАНЗИТ», натомість до митного оформлення було надано документи на транспортно - експедиційне обслуговування з ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», а саме: рахунок на оплату № UA00060095 від 17 лютого 2022 р., довідку про вартість перевезення № STA07096415 від 17 лютого 2022 р., договір № СС-12259 від 12 вересня 2022 р.; 3) ненадання письмових інструкцій щодо асортименту, кількості/обсягу вантажів, маршрутів перевезення, способів транспортування та видів транспорту, перевалки, зберігання, умов фрахтування (букінгу), способів доставки вантажів до місця призначення.
Декларантом засобами електронного зв'язку було надіслано митниці повідомлення про відмову надати додаткові документи.
16 березня 2022 р. Запорізькою митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 112080/2022/000188 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000060/1 із застосуванням резервного методу.
Товар випущеного у вільний обіг за митною декларацією № UA 112080/2022/003815 від 18 березня 2022 р.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000060/1 від 16 березня 2022 р. позивач звернувся до суду з вимогою визнати його протиправним та скасувати.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі передбачені статтею 53 МК України документи, для підтвердження митної вартості заявленого ним до митного оформлення товару за контрактом №18363/ІМ від 05 вересня 2018 р. Зауваження митниці щодо не надання прайс - листа та письмових інструкцій є безпідставними, оскільки вони статтею 53 МК України не передбаченні. Вказані митницею розбіжності в документах щодо перевізника товару, числових значень його митної вартості не стосуються. Необґрунтованим є і використання митним органом для визначення митної вартості товару позивача митних декларацій №UА110230/2021/013257 від 26 листопада 2021 р., №UА110230/2021/018916 від 30 квітня 2021 р., оскільки відсутні докази на підтвердження того, що товари по цим деклараціям, є максимально схожими з товаром заявленим позивачем до митного оформлення.
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювався про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про надання позивачем митниці усіх передбачених статтею 53 МК України документів, необхідних для підтвердження митної вартості заявленого ним до митного оформлення товару за ціною договору. Також суд вірно вказав про безпідставну вимогу митниці щодо надання позивачем
прайс - листа та письмових інструкцій, оскільки статтею 53 МК України вони не передбаченні, на числове значення вартості товару не впливають, як і не впливає на таке значення і вказані митницею розбіжності в поданих позивачем документах щодо перевізника товару.
При здійсненні коригування вартості заявленого позивачем у митній декларації №UA112080/2022/003770 від 15 березня 2022 р. товару, відповідач використав наявну в нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товару за митними деклараціями №UА110230/2021/013257 від 26 листопада 2021 р., №UА110230/2021/018916 від 30 квітня 2021 р.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та обов'язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об'єктивну правову оцінку такому акту.
Митним органом не доведено обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару, на підставі даних митних декларацій №UА110230/2021/013257 від 26 листопада 2021 р., №UА110230/2021/018916 від 30 квітня 2021 р.
Викладене свідчить про протиправність винесеного Запорізькою митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2022/000060/1 від 16 березня 2022 р.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 р. в адміністративній справі №280/3096/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 лютого 2023 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 10 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук