Постанова від 02.02.2023 по справі 570/2245/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Рівне

Справа № 570/2245/22

Провадження № 22-ц/4815/327/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

учасники справи:

позивач - АТКБ "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1 ,

- ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокатом Авраменко Юлією Сергіївною на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2022 року (ухвалене у складі судді Красовського О.О.) у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позов обґрунтовано тим, що 27 вересня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір.

Позичальнику були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак він не виконав покладені на нього зобов'язання, не повернув отримані грошові кошти у визначений договором строк.

Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. У разі смерті фізичної особи - боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців.

В даному випадку спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором б/н від 27.09.2012 року у розмірі 15062,09 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2022 року позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 15062 грн 09 коп заборгованості за кредитним договором б/н від 27.09.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судові витрати (сплата судового збору).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судові витрати (сплата судового збору).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судові витрати (сплата судового збору).

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, розмір якої підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Авраменко Юлія Сергіївна оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що кредитор позичальника дізнався про його смерть 09 лютого 2020 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану, що доданий позивачем до позовної заяви.

18 лютого 2021 року позивачем було подано претензію кредитора до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецької В.В., але нотаріусом було повернуто цю претензію для належного оформлення, а саме: здійснення платежу для з'ясування про наявність чи відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору, або заведеної спадкової справи.

Проте кредитор не здійснив оплату, чим підтвердив відсутність своїх намірів у з'ясуванні осіб, що прийняли спадщину.

Додає, що згідно Витягу зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа, а також свідоцтва про право на спадщину відсутні.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі по справі є спадкоємцями боржника за кредитним договором.

Жоден із відповідачів не отримав частку у спадщині, оскільки в спадкодавця не було нічого, що можна було б успадкувати.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 27 вересня 2012 року ОСОБА_4 підписав анкету-заяву приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що підтверджується копією вказаної анкети, наявної в матеріалах справи (а.с. 23).

На підставі вищевказаної анкети-заяви 28.08.2013 року ОСОБА_4 було видано кредитну картку та відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 22).

У зв'язку з неналежним виконання ОСОБА_4 кредитних зобов'язань виникла кредитна заборгованість у загальному розмірі, станом на 27.09.2012 року - 15062,09 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 27.09.2012 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_4 (а.с. 13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що реєстратором Рівненського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області внесено актовий запис за №00140503407 (а.с. 60).

16 липня 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до ОСОБА_3 (мати боржника), ОСОБА_2 (батько боржника), ОСОБА_1 (брат боржника) з листами-претензіями про погашення кредитної заборгованості (а.с. 68-69).

У зв'язку з непогашенням родиною померлого боржника ОСОБА_4 кредитної заборгованості 23 червня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з вказаним спором про стягнення кредитної заборгованості до суду.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Як роз'яснено Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12 при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника підлягають встановленню такі обставини:

- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Доказів календарної дати у яку банк довідався про смерть позичальника матеріали справи не містять.

Разом з тим, АТ КБ "ПриватБанк" до позовної заяви долучено Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть АТ КБ "ПриватБанк" у якому вказано дату формування витягу - 28 лютого 2020 року (а.с. 60).

18 лютого 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області з претензією кредитора по позичальнику ПАТ КБ "ПриватБанк" Якобчуку В.М., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою встановлення інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту, спадкового договору або заведеної спадкової справи.

Однак вищевказану претензію нотаріусом було повернуто АТ КБ "ПриватБанк" - для проведення відповідної оплати за отримання такої інформації (а.с. 64).

АТ КБ "ПриватБанк" не встановлено коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до ОСОБА_3 (мати боржника), ОСОБА_2 (батько боржника), ОСОБА_1 (брат боржника) як до осіб, які зареєстровані за адресою місця проживання боржника ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , не встановивши чи є вказані особи спадкоємцями ОСОБА_4 і чи прийняли вона спадщину після його смерті (а.с. 65-69).

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру № 70829837 від 06.12.2022 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена не була (а.с. 133).

Ніхто із відповідачів по справі не отримав від спадкодавця ОСОБА_4 у спадщину жодного майна, а тому ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не набули статусу спадкоємця і, як наслідок, у них відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи, а тому позов АТ КБ "ПриватБанк" до задоволення не підлягає.

Ураховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Авраменко Ю.С. просить стягнути з позивача витрати на професійну правчниу допомогу у розмірі 12000 грн.

До апеляційної скарги долучено Протокол погодження ціни у справі № 570/2245/22 до договору про надання правової допомоги № 2 від 23.09.2022 року, договору про надання правової допомоги № 3 від 23.09.2022 року, договору про надання правової допомоги № 4 від 23.09.2022 року у п. 2 якого зазначено, що вартість написання апеляційної скарги становить 12000 грн.

Як узгоджено адвокатом та клієнтами у п. 7.1. Протоколу погодження ціни правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписуються сторонами та скріплюється печатками (а.с. 154).

Вищевказаного акту приймання-передачі адвокатом до апеляційної скарги не долучено.

Доказів, які б підтверджували розмір понесених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрат на правову допомогу останніми не подано, а судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційний суд відмовляє у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

До відшкодування відповідачам підлягає судовий збір, що сплачений ними за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3730 грн.

На підставі ст.ст. 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокатом Авраменко Юлією Сергіївною задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3730 (три тисячі сімсот тридцять) грн - в рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2023 року.

Суддя доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Попередній документ
108796520
Наступний документ
108796522
Інформація про рішення:
№ рішення: 108796521
№ справи: 570/2245/22
Дата рішення: 02.02.2023
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.05.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 17.05.2023
Предмет позову: про стягнення боргу кредитором спадкодавця
Розклад засідань:
31.08.2022 10:00 Рівненський районний суд Рівненської області
10.11.2022 10:00 Рівненський районний суд Рівненської області
07.12.2022 10:00 Рівненський районний суд Рівненської області
02.02.2023 00:00 Рівненський апеляційний суд