Справа № 530/878/22 Номер провадження 22-ц/814/2700/23Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
06 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Дряниці Ю.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,-
21 жовтня 2022 року Зіньківським районним судом Полтавської області ухвалено рішення, яке в апеляційному порядку оскаржує керівник Диканської окружної прокуратури Полтавської області, однак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 2 ст. 357 ЦПК України, п. 1.6. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а також, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Пунктом 1.6. ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, з урахуванням положень п.1.6. ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при подачі апеляційної скарги на вказане рішення суду сплаті підлягає 1 488, 60 грн. судового збору.
До апеляційної скарги скаржником надано платіжне доручення № 68 від 11 січня 2023 року на суму 1488,60 грн.
При перевірці зарахування судового збору згідно платіжного доручення № 68 від 11 січня 2023 року до спеціального фонду Державного бюджету України, установлено, що судовий збір сплачено за неналежними реквізитами.
Таким чином, скаржнику слід надати оригінал квитанції про оплату судового збору у розмірі 1 488, 60 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101;
Код отримувача ЄДРПОУ: 37959255;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача: 899998;
Розрахунковий рахунок отримувача: UA528999980313111206080016719;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, роз'яснивши, що у разі не усунення зазначених недоліків впродовж п'яти днів з моменту отримання ухвали апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута скаржнику.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що копію рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2022 року представник Зіньківської міської ради отримав 26 жовтня 2022 року.
Разом з тим, апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції лише 17 січня 2023 року, тобто після закінчення строків, встановлених ст. 354 ЦПК України.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник вказує, що подаючи апеляційну скаргу прокурор представляє інтереси держави, у зв'язку з невжиттям суб'єктом владних повноважень, що приймав участь у справі - Зіньківською міською радою, заходів для оскарження судового рішення. При цьому прокурор наголошує, що виконує субсидіарну роль, а тому строк на апеляційне оскарження для нього слід відраховувати з моменту коли йому стало відомо про існування оскаржуваного судового рішення, а саме - з 14 грудня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року в справі № 219/10482/16-ц (провадження № 61-10487св19) вказано, що «встановивши, що апеляційну скаргу прокуратурою Донецької області подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 354 ЦПК України, та відсутність поважних причин пропуску такого строку, апеляційний суд обґрунтовано застосував положення пункту 4 частини першої статті 358 цього Кодексу та відмовив у відкритті апеляційного провадження. Посилання прокурора на те, що про ухвалення оскаржуваного рішення суду йому стало відомо лише 06 лютого 2019 року, не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки прокурор звернувся з апеляційною скаргою в інтересах Новолуганської сільської ради Бахмутського району Донецької області (відповідача у справі), яка отримала оскаржуване рішення 03 квітня 2019 року (а. с. 87 т. 1), а тому для прокурора, як представника зазначеного органу місцевого самоврядування, перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався з цієї дати, а не з часу виявлення ним оскарженого рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При цьому, апеляційний суд правильно врахував, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 (провадження № 61-15286св20) зазначено, що «суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження». Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником ОСОБА_2 копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції».
З урахуванням наведеного, апеляційний суд визнає неповажними зазначені у апеляційній скарзі підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки для прокурора перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався з дати отримання копії оскаржуваного рішення органом місцевого самоврядування, в чиїх інтересах він діє, а саме - Зіньківської міською радою Полтавської області, а не з часу виявлення ним оскарженого рішення.
За таких обставин, апеляційна інстанція позбавлена можливості відкрити провадження у справі, а тому необхідно апеляційну скаргу залишити без руху та надати апелянту строк для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності пропуску вказаного строку.
Керуючись ст.357 ч.2 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2022 року залишити без руху, надавши строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали в частині сплати судового збору апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
У разі невиконання вимог ухвали в частині обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця