Справа № 638/4843/21 Номер провадження 22-ц/814/362/23Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
24 січня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянула у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сунцова Володимира Васильовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 р., ухвалене суддею Семіряд І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" про стягнення матеріальних збитків, спричинених залиттям квартири.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , третя особа Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" про стягнення матеріальних збитків, спричинених залиттям квартири.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.01.2021 сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить позивачу. 12.01.2021 позивач звернувся через КП «Жилкомсервіс» до начальника дільниці №10 Чепела В.І. про проведення комісійного обстеження квартири АДРЕСА_1 . Обстеження було проведено 12.01.2021, про що був складений акт обстеження №2121 від 12.01.2021, копія акта передана відповідачу ОСОБА_2 . Позивач звернувся до експертної установи та отримав висновок, згідно якого розмір матеріальної шкоди становить 86667,00 грн. Відповідач категорично відмовився домовитись про компенсацію матеріальної шкоди, спричиненої йому, як власнику квартири АДРЕСА_2 . У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідачів 86667,00 грн матеріальних збитків.
28.12.2021 позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив відповідача, у якій зазначено, що залиття квартири відбулось через бездіяльність відповідачів. Заміна стояка була проведена у зв'язку з здійсненням капітального ремонту квартири. Аварійних ситуацій з 2007 року не було. У зв'язку з чим позивач наполягав на задоволені позову.
13.01.2022 відповідачем ОСОБА_3 подано заперечення, у яких наголошує, що заміна стояка була проведена майстрами за викликом позивача, вказані роботи були виконані неякісно, внаслідок чого виникали незначні утворення води на місцях з'єднання. При виявлені таких обставин відповідачі завжди йшли до позивача, щоб його майстри усунули ці явища. Вказані обставини були відомі майстрам КП «ХТМ», які періодично здійснювали планові огляди. Окрім того, відповідач наголошує на тому, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки позивач намагається перекласти на відповідачів відповідальність за неякісну заміну його майстрами стояків. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
13.01.2022 позивачем подано відповідь на заперечення, у якій зазначено, що роботи по заміні стояка була виконана якісно. Зазначив, що відповідач не надав пояснень з приводу відмови викликати аварійну бригаду. Окрім того, відповідач не надав можливості оглянути місце аварії. У зв'язку з чим позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" про стягнення матеріальних збитків, спричинених залиттям квартири відмовлено.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 , та його представник адвокат Сунцов В.В. подав апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнути судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору, складення висновку експерта, надання правничої допомоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин, невірно застосував закон, який їх регулює, не надав належну правову оцінку доказам, що надані позивачем, які доводять факт завдання йому матеріальної шкоди відповідачами; не з'ясував повно та всебічно обставини справи; помилково використавши практику Верховного Суду, не взявши до уваги інші судові прецеденти.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Учасникам справи засобами поштового зв'язку направлені копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження, які отримано третьою особою КП «Харківські теплові мережі» 15.11.2022 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Додатково відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 повідомлені про розгляд справи та можливість ознайомитися з апеляційною скаргою та подати відзив на апеляційну скаргу, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Полтавського апеляційного суду, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про право власності на житло реєстраційний номер НОМЕР_1 від 20.03.1998 (а.с. 8).
У квартирі АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище квартири позивача, мешкають відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3
11.01.2021 сталося залиття квартири позивача.
12.01.2021 складено акт обстеження №2121. Зазначений акт складено у складі начальника дільниці №10 КП «Жилкомсервіс» Чепела В.І., інженера дільниці №10 ОСОБА_5 , майстра дільниці №10 ОСОБА_6 (а.с. 4, 46-47). Згідно цього акту 11.01.2021 трапилось залиття квартири АДРЕСА_1 , з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Причина залиття - протікання на з'єднанні стояка гарячої води квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (раніше , біля 13 років тому, квартира АДРЕСА_2 виконувала заміну стояка гарячої води в туалеті з проходом через перекриття квратири 112). Внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 наявні сліди залиття, а саме у кімнаті площею 8,8 кв.м. (коридор) на стелі сліди залиття загальною площею 4 кв.м., на стінах 4 кв.м., залито лінолеум; у кімнаті загальною площею 6,7 кв.м. (кухня) на стелі наявні сліди залиття загальною площею біля 5 кв.м., на стінах 6 кв.м., залито лінолеум; в житловій кімнаті площею 13 кв.м. - на стелі та стінах наявні сліди залиття загальною площею біля 6 кв.м., на стінах 6 кв.м., залито лінолеум; Двері дерев'яні розбухлим, частково деформовані, погано закриваються. В житловій кімнаті площею 16.2 кв.м. - на стелі та стінах наявні сліди залиття загальною площею біля 12 кв.м., залито лінолеум. Двері дерев'яні розбухли, частково деформовані, погано закриваються. Загальна площа залиття квартири АДРЕСА_2 складає біля 55 кв.м. Зі слів мешканців квартири АДРЕСА_2 залиття з квартири АДРЕСА_3 трапляється неодноразово.
Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-21/1296 БТ від 15.03.2021, складеного Харківським науково - дослідним експертно-криміналістичним центром, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , що згідно з наданими вихідними даними мало місце 11.01.2021, станом на березень 2021 року з урахуванням ПДВ складає 82243,00 грн. (а.с.10-35, 48-70).
Відповідачі з визначеною вартістю відновлювального ремонту не погодились, а також не погодились з тим, що саме вони повинні відповідати за завдану шкоду.
При вирішенні спору суд першої інстанції послався на те, що наданий позивачем Акт КП «Жилкомсервіс» від 12.01.2021 складений в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, оскільки не відповідає зазначеній вище нормі, зокрема акт складено у відсутності зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної.
В ньому не відображено прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття.
Крім того, в акті не зазначені особи, які допустили таке залиття, а також відсутні дані про причини відсутності зацікавлених осіб (від потерпілої сторони та з боку винної), присутність яких є обов'язковою.
Також місцевий суд зазначив, що з акту не можливо чітко встановити причину залиття квартири.
При розгляді вказаної справи місцевий суд врахував правову позицію, викладену у Постановах ВС від 21.02.2018 в справі №2-1974/11, згідно до якої зазначено, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Постанову від 10.05.2018 у справі №465/2120/14-ц, в якій суд касаційної інстанції наголосив, що суди не звернули увагу на невідповідність акта обстеження від 6 лютого 2014 року зазначеним Правилам, оскільки він не містить відомостей щодо характеру залиття, не зазначено осіб, які допустили таке залиття, а також інші потрібні відомості, які слід зазначити під час складання такого виду документа.
Враховуючи, що акт КП «Жилкомсервіс», наданий позивачем при звернені до суду, не містить необхідних даних, які б визначали дані про власника житла, яке зазнало залиття, зафіксовану причину такого залиття, дані про власника житла, з вини якого відбулося залиття, участь власників залитої та винної квартир та висновок комісії щодо винності саме власника квартири АДРЕСА_4 . Не містить визначення меж залиття, обсягу пошкоджень, орієнтовної суми на відшкодування та родових ознак речей, що пошкоджені, без участі власників житла, а тому є такий, що складений в порушення до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
У додатку №4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Згідно до роз'яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 №12/20-11-1975, відповідно до якого вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім'я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у вказаних Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акта (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини Відповідача.
Поряд із цим колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Частинами 1,2 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Має права вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).
Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріалами справи підтверджено та доведено позивачем, що 11.01.2021 мав місце факт залиття належної йому на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 , з розташованої вище квартири АДРЕСА_3 . Причина залиття: протікання на з'єднанні стояка г/в кв. АДРЕСА_2 та 112 у туалеті кв.112.
Зазначена обставина підтверджується актом, складеним 12.01.2021 та висновком експертного дослідження №ЕД-19/121-21/1296 БТ від 15.03.2021, про які вказувалося вище.
Відповідачі не заперечували факту проживання у квартирі АДРЕСА_4 , здійснення ремонтних робіт на стояку у квартирі за ініціативою позивача, проте заперечували той факт, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок їхніх винних дій та вважають, що залиття квартири сталося через неналежний стан внутрішньобудинкових систем централізованого гарячого водопостачання в спірному будинку, технічне обслуговування якого покладено на КП «ХТМ».
Поряд із цим відповідачі не надали жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що залиття квартири позивача відбулося не з їхньої вини, а внаслідок винних дій чи бездіяльності інших осіб, зокрема через неналежний стан внутрішньобудинкових систем централізованого гарячого водопостачання в спірному будинку, технічне обслуговування якого покладено на КП «ХТМ».
Клопотань про призначення відповідної експертизи щодо визначення причин залиття квартири позивача вони не заявляли, отже, не спростували покладену на них законом презумпцію вини заподіювача шкоди.
Висновки суду першої інстанції про невідповідність акта від 12.01.2021 вимогам діючого законодавства є помилковими, оскільки він у сукупності із висновком експертного дослідження №ЕД-19/121-21/1296 БТ від 15.03.2021 доводить факт залиття належної позивачу квартири АДРЕСА_2 , яке відбулося з квартири АДРЕСА_3 , в якій проживають відповідачі.
Копія акту була вручена відповідачам 16.01.2021, про що міститься відмітка на акті, що відповідачами також не заперечувалося і не спростовано жодними доказами.
Отже наданий позивачем акт від 12.01.2021 у сукупності із висновком експертного дослідження №ЕД-19/121-21/1296 БТ від 15.03.2021 є належним і допустимим доказом на підтвердження того, що факт залиття квартири позивача ( АДРЕСА_2 ) стався з вини відповідачів, які проживають у квартирі вище ( АДРЕСА_4 . У той час як відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів на спростування викладених в акті обставин та на підтвердження їх заперечень.
Зазначене узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 201/658/16-ц.
Розмір шкоди, завданої позивачу, підтверджено висновком експерта, про який зазначалося вище, він є належним і допустимим доказом та не спростований відповідачами.
Таким чином суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наданим позивачем доказам та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів на підставі проаналізованих доказів та вищенаведених правових норм приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення на його користь з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 майнової шкоди у сумі 82243,00 грн. завданої залиттям квартири.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати окрема на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно матеріалів справи, за подання позову позивач ОСОБА_1 сплатив 908,00 грн. судового збору (а.с. 1) та 3516,00 грн. за складення висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-21/1296 БТ від 15.03.2021 (а.с. 34, 35).
За подання апеляційної скарги позивач сплатив 1362,00 грн. судового збору (а.с. 180) та поніс витрати на правничу допомогу у сумі 22500,00 грн., надану адвокатом Сунцовим В.В. відповідно до договору від 21.06.2022, ордеру, акту приймання-виконання фактично наданих адвокатом послуг розрахунком вартості правничої допомоги, квитанціями про їх сплату, що підтверджується наданими до апеляційної скарги доказами (а.с. 181-188).
Відповідачі не подавали відзиву на апеляційну скаргу та клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу, не наводили обґрунтувань щодо неспівмірності цих витрат.
З огляду на наведене, з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальній сумі 2270,00 грн., за висновок експерта - 3516,00 грн. та 22500,00 грн. за надану правничу допомогу, а всього 28286,00 грн., по 9428,67 грн з кожного відповідача.
Керуючись статтями 374 ч. 1 п.2, 376 ч. 3,4; 381-384,389-391 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сунцова Володимира Васильовича задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2022 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" про стягнення матеріальних збитків, спричинених залиттям квартири, задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , інші дані не відомо), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , інші дані не відомо), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_5 , інші дані не відомо) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) майнову шкоду, завдану залиттям квартири, у сумі 82243,00 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті сорок три гривні 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору, висновок експерта та правничу допомогу у загальному розмірі 28286,00 грн., по 9428,67 грн (по дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 67 коп.) з кожного відповідача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2023 року.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук