Справа № 541/259/20 Номер провадження 22-ц/814/338/23Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
18 січня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 червня 2022 року у складі судді Городівського О. А.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс України» та позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 червня 2022 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Сидоренко Ю. В. призначено у справі повторну автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
1) Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, зареєстрованого на ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.07.2019, станом на 05.05.2021 та на момент повторного дослідження?
2) Яка вартість автомобіля Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, зареєстрованого на ОСОБА_2 , з терміном експлуатації та технічним станом до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.07.2019, станом на 05.05.2021 та на момент повторного дослідження?
3) Яка вартість матеріального збитку автомобілю Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.07.2019, станом на 05.05.2021 та на момент повторного дослідження?
4) Яка залишкова вартість автомобіля Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 зареєстрованого на ОСОБА_2 з терміном експлуатації та технічним станом після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась11.07.2019, станом на 05.05.2021 та на момент повторного дослідження?
Проведення експертизи доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покладено на ОСОБА_2 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погодившись з даною ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних мотивів (обставин), передбачених законом для призначення у справі повторної експертизи, оскільки недоліки висновку експерта, на які зроблене посилання у клопотанні про призначення повторної судової експертизи, були з'ясовані судом шляхом допиту експерта, який склав висновок, на предмет того, чи вплинули (чи могли вплинути) технічні описки на результат дослідження.
Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд не обґрунтував порушення перед експертом (експертами) питань, які не були порушені при проведенні первинної експертизи.
Вважає, що висновок експерта № 976 від 10.05.2021 є повним та чітко викладеним і зрозумілим. Будь-яких доказів, які б давали підстави вважати необґрунтованим висновок або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності представником позивача суду не представлено.
Крім того, в судовому засіданні 20.06.2022 суд відмовив йому у клопотанні про надання терміну для підготування додаткових питань експерту та вирішення питання про можливість призначення додаткової експертизи по справі, чим порушив принцип змагальності сторін в цивільному процесі.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 06.02.2020 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 440 270 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн моральної шкоди, а також судові витрати на сплату судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.
11 березня 2020 року до суду надійшла позовна заява Приватної акціонерної компанії «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 червня 2020 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс України».
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 червня 2020 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Куцин В. Ю. призначено у справі автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання про можливість відновлення пошкодженого автомобіля та вартість відновлювального ремонту.
Проведення експертизи доручено експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса.
На виконання вказаної ухвали суду 25.05.2021 надійшов висновок експерта № 976 від 10.05.2021.
В підготовчому судовому засіданні адвокат Сидоренко Ю. В, який представляє інтереси позивача ОСОБА_2 , заявив клопотання про призначення повторної автотоварознавчої експертизи, проведення якої просив доручити експертам Полтавського наукового-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України.
Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року клопотання задоволено та призначено повторну автотоварознавчу експертизу.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2021 року скасовано, а справу повернуто до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для продовження судового розгляду.
Підставою скасування ухвали суду про призначення повторної експертизи зазначено можливість усунення недоліків висновку експерта шляхом допиту експерта, який склав висновок, і тільки після цього суд буде мати можливість об'єктивно вирішити питання про необхідність призначення у справі повторної експертизи.
В ході судового розгляду допитувався експерт Полтавського відділення ННЦ Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса ОСОБА_3 .
Після допиту експерта адвокат Сидоренко Ю. В. звернувся до суду з клопотанням про призначення повторної автотоварознавчої експертизи, так як експертний висновок № 976, виготовлений експертом ОСОБА_3 , викликає сумніви через допущені експертом порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що призвели до невірного визначена, а саме - значного заниження ринкової вартості автомобіля Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску станом на момент дослідження.
Постановляючи ухвалу про призначення у справі повторної автотоварознавчої експертизи, суд першої інстанції вказав, що аргументи, які приведені у клопотанні представника позивача - адвоката Сидоренка Ю. В. про призначення повторної експертизи, є слушними та потребують вирішення, а тому з метою уникнення оцінки доказу судом до моменту вирішення справи по суті та усунення вказаних неточностей і сумнівів необхідно призначення повторної експертизи іншому експерту або до іншої експертної установи.
При цьому суд керувався принципом змагальності сторін, яка розкривається у положеннях статті 12 ЦПК України, де визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 2, статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, відповідно до статті 76 ЦПК України належать висновки експертів.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частини перша-третя статті 102 ЦПК України).
Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно статей 1, 3, 7-1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Статтею 113 ЦПК України встановлено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як роз'яснено у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Згідно з підпунктами 1.2.13 та 1.2.14 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 (далі - Інструкція), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Виходячи з наведених процесуальних норм, для призначення повторної експертизи суд має встановити факт неправильності та необґрунтованості первинної експертизи, наявності протиріч у висновку експерта іншим доказам по справі, процесуальних порушень, про що зазначити у мотивувальній частині судового рішення. Лише при встановленні таких обставин призначення повторної експертизи буде обґрунтованим та відповідатиме завданням цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи, якими має керуватися суд та учасники судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні судової автотоварознавчої експертизи (висновок № 976 від 10.05.2021) експерт Балинський Є. О. застосував Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), яка встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
Вимоги даної Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (пункти 1.2-1.4 Розділу І Методики).
Відповідно до пунктів 7.17, 7.18, 7.19 розділу VII вказаної Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.
Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ.
У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.
Експерт ОСОБА_3 , встановивши економічну недоцільність відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat CC, д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП, що сталася 11.07.2019, визначив розмір ринкової вартості автомобіля та відповідно вартість збитку, завданого пошкодженням даного транспортного засобу, виходячи із середньої ринкової вартості КТЗ 2015 року виготовлення, розрахованої шляхом порівняння вартості автомобіля Volkswagen Passat CC 2011, 2010, 2009, 2008 років виготовлення та визначення коефіцієнту відношення вартості автомобілів з різницею років випуску в один рік, що впливає на відповідні експертні висновки.
При цьому у порушення пункту 7.2 Методики, яка визначає основним методом у межах порівняльного підходу, як основного підходу, що використовується для оцінки КТЗ, метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ, експертом Балинським Є. О. використано вартісні данні аналогічних КТЗ, що за пунктом 7.12. допускається лише у виняткових випадках (за відсутності необхідних довідкових даних).
Пославшись на «Бюлетень автотоварознавця» № 118 за 2021 рік, як такий, що не містить даних про ринкову вартість автомобіля Volkswagen Passat CC 2015 року, експерт всупереч підпункту 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12, пункту 7.13 Методики взяв за аналог транспортні засоби рік виготовлення яких відрізняється від року виготовлення оцінюваного КТЗ більше ніж на 5 років, що не можна визнати правильним.
Крім того, вказавши на неможливість визначення вартості утилізації КТЗ відповідно до пункту 7.18 Методики через недостатність вихідних даних, потрібних для розрахунку (неможливість зважити пошкоджені складники), експерт не висловився щодо методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ, що передбачений даним пунктом в редакції наказу Міністерства юстиції № 3207/5/1033 від 21.10.2019, а отже, така вартість експертом не розраховувалась, а за вартість утилізації КТЗ прийнято ціну аналогічних КТЗ, технічний стан яких не відповідає технічному стану КТЗ, що оцінюється, що дає підстави для сумніву у правильності такої оцінки.
Виходячи з наведеного, недоліки висновку експерта № 976 від 10.05.2021, складеного судовим експертом Балинським Є. О., що не були усунені судом шляхом його допиту, свідчать про неправильність проведеного дослідження та призначення у справі повторної експертизи для встановлення обставин, які входять до предмета доказування, не суперечить нормам процесуального права.
Доводи апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на незгоді із призначенням повторної експертизи та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Оскільки своїх питань для вирішення експертом, апелянт не запропонував, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення його прав при призначенні повторної експертизи.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, тому залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна