Справа № 635/232/22 Номер провадження 33/814/92/23Головуючий у 1-й інстанції Шинкарчук Я.А. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
02 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 28 грудня 2021 року о 03:00 год. в смт Пісочин Полтавське шосе, 202/1 керував транспортним засобом FORD CARGO номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіряного покрову обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я (КНП ХОД ОНД) у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Не погодившись із постановою районного суду, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона є незаконна та необґрунтована і підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише намагався встановити причину його зупинки, однак питання законності його зупинки не розглядалось місцевим судом.
Вказував, що місцевий суд прийняв нічим не підтверджені факти, викладені у поясненнях свідків, які не були присутніми на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того зазначав, що працівники поліції, підозрюючи, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, не вилучили у нього посвідчення водія та не відсторонили його від керування.
Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Апеляційний суд, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не дав належну оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та доданим до нього доказам.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №144950 від 28 грудня 2021 року вбачається, що 28 грудня 2021 року о 03:00 год. в смт Пісочин Полтавське шосе, 202/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD CARGO номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіряного покрову обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я (КНП ХОД ОНД) у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 грудня 2021 року, письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28 грудня 2021 року та рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП від 28 грудня 2021 року.
Між тим, вказаних доказів не достатньо для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.
Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції не враховано приписи ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів підстави зупинки ОСОБА_1 , які передбачені законом, такої інформації не містить і рапорт поліцейського.
Таким чином суд вважає, що обставини визначені законом, які б давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
При цьому у поясненнях свідків зафіксовано лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовано лише відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
Крім того вказаний відеозапис апеляційний суд не може взяти до уваги, як належний доказ.
Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року (далі Інструкція № 1026), вона регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Тобто запис відеозапису, якщо він здійснювався із нагрудної камери поліцейського, має бути повним, а не його окремі кориговані частини.
Разом з тим, під час перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що відеозапис міститься на DVD диску та на ньому лише зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто відеозапис не вівся безперервно і не у повному стані, як то вимагає Інструкція.
За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції проігноровано та порушено загальні засади судового провадження, зокрема, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів.
Крім того, частина 1 статті 265-2 КУпАП встановлює, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначено інформації про виконання поліцейським вимог статті 265-2, частини 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення його від керування транспортним засобом.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №144950 від 28 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам статтям 256, 265-2, 266 КУпАП, розділам ІІ, ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуанню, а провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль