Справа № 554/3809/22 Номер провадження 11-кп/814/1503/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 січня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 17 листопада 2022 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2022 року за №12022221170001054, задоволено клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харків ОСОБА_7 і продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2023 року, обвинуваченому
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сиктивкар РФ, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому.
Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_8 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 17 листопада 2022 року та визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Іншими особами ухвалу суду першої інстанції не оскаржено.
Учасники судового провадження належним чином повідомлялись про місце, дату та час розгляду провадження апеляційним судом, клопотань про проведення засідання за участю сторін не заявляли, а тому на підставі ч.4 ст.422-1 КПК України засідання здійснюється за відсутності учасників судового провадження.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали судового провадження та дійшла висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Положеннями ч.1 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
На підставі ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
За змістом приписів ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92), КПК України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів» (ст.12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (ст.1, ч.6 ст.13, ч.ч.1, 2 ст.14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку ст.ст.422, 422-1 КПК України, або вирішується питання про відкриття апеляційного провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Також колегія суддів зауважує, що обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством. Однак, повернення скарг через їх невідповідність встановленим вимогам не є порушенням такого права.
Так, у ст.396 КПК України визначено вимоги до апеляційної скарги, яка має бути подана в письмовій формі. У апеляційній скарзі зазначаються: найменування суду апеляційної інстанції; прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; перелік матеріалів, які додаються.
Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст.396 КПК України та за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ст.398 КПК України). Водночас хоча порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду скарги вказує на початок відповідного розгляду.
Отже, викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову апеляційна скарга надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст.396 КПК України та визначитися щодо прийнятності скарги.
Натомість, викладення апеляційної скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Наведене вище узгоджується з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі №521/12324/18 (провадження №51-5817кмо21), згідно з яким апеляційна скарга особи, яка має право на оскарження судового рішення, повинна бути викладена державною мовою. Якщо апеляційна скарга, подана в порядку ст.422-1 КПК України, складена іноземною мовою, положення ст.398, ч.ч.1, 2, п.1 ч.3 ст.399 КПК України до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.
При цьому, в наведеному вище правовому висновку судом касаційної інстанції зазначено, що залучення судом перекладача у провадженні є одним з питань, які вирішуються при підготовці до апеляційного розгляду або в його процесі. Між тим, суд позбавлений процесуальної можливості розглянути питання про участь перекладача у провадженні до відкриття апеляційного провадження або до призначення судового засідання щодо розгляду скарги, яку належить розглядати у порядку ст.422-1 КПК України.
Утім, учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги».
Якщо ж учаснику судового провадження, який не володіє мовою судочинства, у встановленому законом порядку вже було призначено захисника та перекладача, то він користується їхніми послугами до закінчення такого провадження чи до вирішення питання про їх заміну.
Тобто, якщо особи не володіють мовою судочинства, вони можуть скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів, у тому числі й з метою забезпечення можливості проведення з'ясування судом наявності в особи, яка звертається з апеляційною скаргою, прав і підстав для цього.
За таких обставин, якщо апеляційна скарга складена неукраїнською мовою, апеляційний суд, вирішуючи питання про призначення судового засідання щодо розгляду скарги, поданої у порядку ст.422-1 КПК України, не зобов'язаний самостійно залучати перекладача у провадженні для перекладу поданої на його розгляд скарги. Забезпечення рівності прав осіб у судовому процесі за мовною ознакою і гарантування права на користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника провадження) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.
Однак, як убачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_6 у порядку ст.422-1 КПК України подав до суду апеляційну скаргу на судове рішення (ухвалу) суду про продовження йому строку тримання під вартою (постановлене під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті), яку склав іноземною (неукраїнською) мовою, а тому вона підлягала поверненню апелянту.
Тим не менше, колегія суддів додатково також ураховує те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.2 ст.307, ч.4 ст.358 КК України розглядається місцевим судом, тобто він набув статусу обвинуваченого, та, зокрема в ході вирішення питання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній мав захисника - адвоката ОСОБА_8 і був забезпечений послугами перекладача ОСОБА_9 (а.п.10-11, 16). Після цього обвинувачений відмовився від захисника ОСОБА_8 у зв'язку із залученням ним іншого адвоката для здійснення його захисту на підставі договору про надання правової допомоги.
На підставі викладеного вище, та враховуючи те, що ухвалу про повернення апеляційної скарги суд може постановити лише на стадії вирішення питання щодо прийнятності апеляційної скарги для розгляду, апеляційне провадження належить закрити.
Це судове рішення апеляційного суду не позбавляє ОСОБА_6 права повторного звернення з апеляційною скаргою, складеною українською мовою, в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас слід зазначити, що провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 17 листопада 2022 року, за якою обвинуваченому продовжено запобіжний захід до 15 січня 2023 року, розподілено колегії суддів Полтавського апеляційного суду 20 січня 2023 року. Таким чином, оскаржувана ухвала з незалежних від колегії суддів причин утратила свою актуальність у розумінні положень Глави 18 КПК України.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 17 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду підлягає оскарженню до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - у той же строк з дня вручення йому її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4