Рішення від 07.01.2023 по справі 910/15043/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.01.2023Справа № 910/15043/21 (910/12220/21)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-Стар" (02002, м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 114А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, будинок 3)

про стягнення 8 427,61 грн.

в межах справи №910/15043/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,17, поверх2, офіс 8, ідентифікаційний номер 42248258)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15043/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" про стягнення 8427,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки м'яса птиці № 35/2018/КАМ/М від 15.05.2018 року в частині своєчасної та повної поставки товару згідно умов правочину та здійсненої позивачем оплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі вартості непоставленого за Договором товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 (суддя Селівон А.М.) матеріали позовної заяви у справі № 910/12220/21 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/10741/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2021 матеріали справи № 910/10741/21 (910/12220/21) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 прийнято справу № 910/12220/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" про стягнення 8427,61 грн. до розгляду в межах справи № 910/10741/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та зупинено провадження у справі № 910/10741/21 (910/12220/21) до повернення матеріалів справи № 910/10741/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 (суддя Чеберяк П.П.) вирішено поновити провадження у справі № 910/10741/21 (910/12220/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" про стягнення 8427,61 грн. Передати матеріали справи № 910/10741/21 (910/12220/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" про стягнення 8427,61 грн. для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про прийняття справи до розгляду в межах справи № 910/15043/21 була вручена позивачу 21.11.2022, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492741279 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.

Дана ухвала також була вручена відповідачу 18.11.2022, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492741287 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки м'яса птиці № 35/2018/КАМ/М, на умовах та в порядку, передбаченому яким, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Предметом договору є м'ясо птиці, що поставляється в кількості, асортименті і цінах, зазначених у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що виписуються на кожну окрему партію товару (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору кількість та асортимент товару, адреси та дата поставки кожної окремої партії, що поставляється згідно даного договору, погоджуються сторонами в замовленнях та визначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що виписуються на кожну окрему партію товару.

У пункті 5.6 договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP, адресна програма доставки узгоджується сторонами в додатку № 2 до договору.

Згідно з пунктом 6.5 договору поставка товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати протягом 1 робочого дня з моменту направлення покупцем відповідного замовлення на поставку товару. У випадку відсутності перерахованих покупцем грошових коштів на розрахунковому рахунку постачальника будь-яке відвантаження товару неможливе.

Остаточна кількість поставленого товару визначається згідно даних, зазначених в акті приймання-передачі продукції (пункт 7.2 договору).

На виконання умов договору позивачем за період з 12.10.2020 по 23.11.2020 сплачено відповідачу 605 800,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. При цьому, станом на жовтень 2020 року у відповідача існував борг у розмірі 8, 67 грн.

У свою чергу, відповідач здійснив поставку позивачу товару за вказаний період на загальну суму 597 381,06 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох стороні видатковими (товарно-транспортними) накладними, а саме: від 13.10.2020 № КА-00035725 на загальну суму 100 795,10 грн., від 21.10.2020 № КА-00036710, КА-00036706 на загальну суму 100 669,51 грн., від 03.11.2020 № КА-00038276, КА-00038273 на загальну суму 100 976,42 грн., від 17.11.2020 № № КА-00039866, КА-00039865, КА-00039890 на загальну суму 201 776,05 грн., від 24.11.2020 № КА-00040269 на загальну суму 93 163,98 грн.

Таким чином, відповідач недопоставив товар на загальну суму 8 427,61 грн.

11.05.2021 позивач направив відповідачу претензію разом з двома примірниками актів звірки за договором за період з вересня 2020 року по грудень 2020 року та з січня 2021 року по травень 2021 року. Вказана претензія за номером відправлення 0407139536498 отримана відповідачем 14.05.2021, що підтверджується роздруківкою трекінгу відстежень рекомендованих поштових відправлень AT «Укрпопгга», але відповіді або грошових коштів позивач не отримав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що позивач за період з 12.10.2020 по 23.11.2020 сплатив відповідачу на виконання пункту 6.5 договору щодо 100 % попередньої оплати грошові кошти в сумі 605 800,00 грн.

Водночас, відповідач за вказаний період здійснив поставку позивачу товару на загальну суму 597 381,06 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох стороні видатковими (товарно-транспортними) накладними, у зв'язку з чим залишок сплачених позивачем коштів склав 8427,61 грн.

При цьому, позивач звертався до відповідача з відповідною вимогою про повернення залишку сплачених коштів у сумі 8427,61 грн., однак відповіді або грошових коштів позивач не отримав.

За встановленими судом обставинами в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що пред'явлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8427,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 11.05.2021, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Лінкольн», за умовами якого Об'єднання зобов'язується надати правову (правничу) допомогу Клієнту у справі про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за договором поставки м'яса птиці від 15.05.2018 № 35/2018/КАМ/М.

Відповідно до пункту 4.2 договору загальна сума гонорару Об'єднання за цим договором є договірною і погодженою сторонами, та складає 3000,00 грн. без ПДВ.

На виконання даного договору позивачем сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання «Лінкольн» грошові кошти в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 12.05.2021 № 2054.

При цьому, згідно частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із цим, відповідне клопотання відповідачем про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялося.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18.

Беручи до уваги надані докази на підтвердження надання професійної правничої допомоги адвокатом та відсутність клопотання про зменшення розміру відповідних витрат, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3; ідентифікаційний код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-Стар" (02002, м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 114А; ідентифікаційний код 38308635) 8427 (вісім тисяч чотириста двадцять сім) грн. 61 коп. боргу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 02.02.2023

Суддя Д.В. Мандичев