справа № 362/4417/22
провадження № 1-кп/362/334/23
Іменем України
02.02.2023
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові кримінальне провадження № 12022116140000272 від 01 липня 2022 року щодо
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Брянка Луганської області, громадянка України, не працює, має повну середню освіту, незаміжня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима (далі - ОСОБА_3 )
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України.
У судовому розгляді взяли участь:
прокурор ОСОБА_4 ;
потерпіла ОСОБА_5 ;
законний представник потерпілої ОСОБА_6 ;
потерпіла ОСОБА_7 ;
законний представник потерпілої ОСОБА_8 ;
обвинувачена ОСОБА_3 ;
захисник ОСОБА_9 .
Суд установив:
27 червня 2022 року близько 17:00, точний час не встановлено, ОСОБА_3 разом зі своїми знайомими перебувала в громадському місці, а саме на березі річки Стугна, на відстані близько 100 метрів від готельно-ресторанного комплексу «Авалон», розташованого за адресою: вул. Нахімова, 1-а, в м. Василькові Київської області, де в цей час знаходилась раніше незнайома їй ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ОСОБА_7 ) разом зі своїми знайомими. У цей час у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій.
Далі ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, з метою приниження честі та гідності раніше не знайомих їй ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ОСОБА_5 ), маючи на меті показати свою зверхність над ними в присутності інших осіб, з хуліганських спонукань, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажаючи існуючі правила та норми поведінки, з особливою зухвалістю, стала висловлюватись на адресу вказаних осіб нецензурним словами.
Після чого ОСОБА_3 , використовуючи малозначний привід, з метою продовження свого прямого умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що проявилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в ньому, протиставляючи себе іншим особам та з метою самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, підійшла до ОСОБА_5 та, знаходячись обличчям до обличчя, своєю рукою схопила її за волосся в лобній ділянці та стала смикати зі сторони в сторону, в результаті чого ОСОБА_5 , не втримавши рівновагу, впала на коліна.
Далі ОСОБА_3 , з метою продовження свого вищевказаного умислу, умисно нанесла останній один удар коліном ноги в ліве око, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.
Після чого ОСОБА_3 у відповідь на зауваження ОСОБА_7 щодо припинення протиправних дій, з метою продовження свого прямого умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що проявилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в ньому, підійшла до останньої та знаходячись обличчям до обличчя, своєю правою рукою, зібраною в кулак умисно нанесла їй три удари в ліву частину обличчя.
У подальшому, з метою продовження свого прямого умислу, ОСОБА_3 своєю правою рукою схопила ОСОБА_7 за волосся та, утримуючи, нагнула корпус тіла останньої назад, в результаті чого ОСОБА_7 впала спиною на землю.
Далі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з особливою зухвалістю в хаотичному порядку нанесла ОСОБА_7 руками, зібраними в кулак, та ногами близько 12 ударів в ліву частину тулуба, область голови, спини, лівій нозі та лівій руці, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.
Грубе порушення громадського порядку в діях ОСОБА_3 виразилось в ускладненні впорядкованих функціональних відносин, тобто в ускладненні забезпечення спокійної суспільно корисної діяльності, побуту і відпочинку людей.
Явна неповага до суспільства в діях ОСОБА_3 , виразилась у відкрито виражених діях, які були очевидні для нього та інших оточуючих осіб, нехтуючи громадським порядком, елементарними правилами поведінки, моральності, добропорядності.
Особлива зухвалість в діях ОСОБА_3 виразилась в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжувалося явною неповагою до суспільства та нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що виразилось особливою нахабністю та грубістю.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: синець в ділянці лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я; ОСОБА_7 - тілесні ушкодження у вигляді: садно на обличчі, крововилив під слизову оболонку верхньої губи, синець на лівому плечі, садно правого колінного суглоба та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнала повністю та надала показання, відповідно до яких 27 червня 2022 року в післяобідній час вона разом із компанією знайомих пішли на пляж на р. Стугна в м. Василькові. Перебуваючи на пляжі, зустріли незнайому раніше їм компанію, серед яких, як виявилось у подальшому, перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Під час спілкування між компаніями один з хлопців з її ( ОСОБА_3 ) компанії звернувся до хлопців з іншої компанії по цигарку. Згодом між учасниками компаній виник словесний конфлікт. Після цього ОСОБА_3 підійшла до раніше не знайомих їх ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та почала наносити удари. Після нанесення ударів останнім її забрали хлопці з її компанії та вони разом пішли з пляжу.
ОСОБА_3 зазначила, що щиро кається, намагалась просити вибачення у потерпілих і їхніх батьків, просила її суворо не карати.
Від законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надійшли заяви про подальший судовий розгляд без участі потерпілих та їхніх законних працівників, відсутність наміру подавати цивільний позов. У цих же заявах законні представники неповнолітніх потерпілих просили суворо покарати обвинувачену та роз'яснити останній, щоб вона не наближалась до їхніх дітей.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і суд установив, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і провів судовий розгляд із застосуванням правил частини 3 зазначеної статті, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Ухвалюючи вирок, суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За наведених вище підстав суд вважає доведеним поза розумним сумнівом пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення, однак кваліфікує її діяння за частиною 1 статті 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить із такого.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 296 КК України, є кримінальним проступком.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченої, суд установив, що остання характеризується посередньо, не працює, не навчається, раніше не судима, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
Попри те, що органом досудового розслідування вказано в обвинувальному акті таку пом'якшуючу покарання обставину як щире каяття, суд зазначає таке.
За результатом судового розгляду суд, з урахуванням обставин кримінального провадження, поведінки обвинуваченої, керуючись законом, оцінив сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку та дійшов висновку про відсутність цієї пом'якшуючої покарання обставини, адже не вбачає з її боку каяття, пов'язаного з щирим осудом своєї протиправної поведінки.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к) про можливість виключення пом'якшуючих покарання обставин як таких, що не підтверджуються матеріалами провадження.
Отже, суд не встановив обставин, що пом'якшують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Підстави для застосування статей 69, 69-1 КК України відсутні.
Відтак, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, її віку, неможливості призначення їй покарання у виді штрафу через відсутність офіційного доходу, виходячи з загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої призначити останній покарання за частиною 1 статті 296 КК України у виді арешту на строк один місяць.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
1. Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, та призначити їй покарання у виді арешту на строк один місяць.
2. Обчислювати вказаний строк з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1