Ухвала від 31.01.2023 по справі 463/7108/22

Справа № 463/7108/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/21/23 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 03 січня 2023 року,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -

адвоката ОСОБА_7 ,

встановила:

цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та задоволено клопотання прокурора і продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Строк дії ухвали до 24 год. 00 хв. 02 березня 2023 року.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що судове рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вважає, що на підставі наявних матеріалів неможливо зробити висновок про обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та щодо вагомості наявних доказів.

На думку апелянта, в діях обвинуваченого ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 402 КК України.

Наголошує, що судом не досліджувались та не були враховані матеріали службового розслідування, проведеного командуванням НОМЕР_1 прикордонного Карпатського загону ДПС України. Також, не досліджувались і не були враховані дійсні обставини подій, які мали місце 21 червня 2022 року за участю обвинуваченого ОСОБА_6 при доведенні до нього наказу командування загону та припису про необхідність вибуття до іншого місця несення військової служби; обставини щодо стану здоров'я обвинуваченого та міцності соціальних зв'язків останнього, наявності у нього родини і утриманців.

Акцентує, що молодший сержант ОСОБА_6 діяв у відповідності до вимог закону і його дії не можна розцінювати як відкриту відмову виконати наказ начальника, оскільки останній повідомив командування про тимчасову неможливість виконати наказ (розпорядження) через захворювання, що є поважною причиною.

Зазначає, що факт наявності захворювання підтверджується медичною документацією, з якої вбачається, що 21 червня 2022 року ОСОБА_6 звертався за медичною допомогою до медичного пункту зі скаргами на погіршення стану здоров'я, був скерований на консультацію до Львівського ВМКЦ ДПСУ.

Також, звертає увагу, що в період з 01 по 08 квітня 2022 року та з 26 квітня по 03 травня 2022 року ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у Львівському ВМКЦ ДПС України, а згідно постанови військово-лікарської комісії №616 від 13 вересня 2022 року у ОСОБА_6 діагностовано захворювання, у зв'язку з яким останній обмежено придатний до військової служби.

Вважає, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Покликається на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави поставить обвинуваченого ОСОБА_6 та його сім'ю у скрутне матеріальне становище.

Акцентує, що обвинуваченого було позбавлено можливості виконувати обов'язок з несення військової служби, що є неприпустимим в період воєнного стану в державі.

Наголошує, що згідно ч.4 ст. 183 КПК України, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 402 - 405 КК України передбачено право суду, а не обов'язок, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, разом з тим, суд не обговорював можливість обрання обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу і не навів у своєму рішенні відповідних мотивів.

Крім цього зазначає, що суд в достатній мірі не врахував встановлені в судовому засіданні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, що в сукупності вказують на наявність підстав вважати, що у разі визначення застави обвинуваченому, а також обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, вони можуть бути достатніми для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.

Просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 03 січня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною в період з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Ч.8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

На переконання колегії суддів, під час розгляду клопотання прокурора, з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом в сукупності і стали підставою для прийняття судового рішення.

Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики заявлені у клопотанні не зменшились.

Крім цього, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, а відтак, всупереч доводам апелянта щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, судом першої інстанції у відповідності до вимог ч.8 ст. 176 КПК України, підставно відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, оскільки, як вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на положення ч.4 ст. 183 КПК України, визначення розміру застави є правом, а не обов'язком суду, так як під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 постійного місця проживання та його позитивні характеризуючі дані, враховуються колегією суддів, проте на рішення щодо застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не впливають, оскільки вимоги закону щодо застосування в даному випадку лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є імперативними.

Передчасними є доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого в частині оцінки доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та обґрунтованості пред'явленого обвинувачення, так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а відповідна оцінка діянню особи здійснюється судом лише під час ухвалення за результатами розгляду кримінального провадження остаточного судового рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 03 січня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
108759641
Наступний документ
108759643
Інформація про рішення:
№ рішення: 108759642
№ справи: 463/7108/22
Дата рішення: 31.01.2023
Дата публікації: 06.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.08.2023)
Дата надходження: 30.09.2022
Розклад засідань:
11.10.2022 11:30 Личаківський районний суд м.Львова
09.11.2022 14:30 Личаківський районний суд м.Львова
16.11.2022 10:15 Личаківський районний суд м.Львова
14.12.2022 14:10 Личаківський районний суд м.Львова
21.12.2022 16:15 Личаківський районний суд м.Львова
29.12.2022 11:30 Личаківський районний суд м.Львова
03.01.2023 11:00 Личаківський районний суд м.Львова
31.01.2023 16:30 Львівський апеляційний суд
31.01.2023 16:50 Львівський апеляційний суд
13.02.2023 14:30 Личаківський районний суд м.Львова
01.03.2023 11:00 Личаківський районний суд м.Львова
09.03.2023 15:45 Львівський апеляційний суд
14.03.2023 10:10 Львівський апеляційний суд
06.04.2023 11:00 Личаківський районний суд м.Львова
25.04.2023 16:00 Личаківський районний суд м.Львова
08.05.2023 15:00 Львівський апеляційний суд
24.05.2023 11:00 Личаківський районний суд м.Львова
19.06.2023 15:30 Личаківський районний суд м.Львова
20.07.2023 14:30 Личаківський районний суд м.Львова
24.07.2023 10:15 Личаківський районний суд м.Львова