П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14513/22
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І,
Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022р. по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управлення забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-
У жовтні 2022р. ГУ ПФУ в Одеській області звернулося в суд із позовом до ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61193826 від 19.09.2022р. про накладення штрафу у розмірі 5 100грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду не було враховано, що невиконання боржником рішення суду відбулось з поважних причин, а саме через відсутність відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності поважних причин невиконання рішення суду, а тому державним виконавцем правомірно та обґрунтовано прийнято постанови про накладення штрафу на боржника.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7.11.2019р. у справі №420/5894/19 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним рішення №860438 від 8.04.2019р. та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №860438 від 8.04.2019р. про відмову у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді Одеського апеляційного суду у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 21.03.2019р. №124 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 4.12.2018р., виходячи з розміру 124 906,66грн., який складається з посадового окладу в сумі 61 429,5грн., доплати за науковий ступень 9 214,43грн. та доплати за вислугу років в сумі 49 143,6грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 21.03.2019р. №125 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1.01.2019р., виходячи з розміру 140 004,16грн., який складається з посадового окладу в сумі 68 854,5грн., доплати за науковий ступень 103 028,18грн. та доплати за вислугу років в сумі 55 083,6грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,4грн..
На підставі вказаного рішення, 30.01.2020р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за №420/5894/19.
В подальшому, постановою ВП №61193826 від 24.02.2020р. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.
19.09.2022р. постановою головного державного виконавця ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №61193826 за невиконання вимог виконавчого листа №420/5894/19 на боржника - ГУ ПФУ в Одеській області накладено штраф у розмірі 5 100грн.(а.с.4-5).
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, пенсійний орган звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
В силу приписів ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013р., звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч.2,4 ст.372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження" за №1404-VIII від 2.06.2016р. (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Як вбачається із матеріалів справи, шо 11.03.2020р. на адресу Державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ГУ ПФУ в Одеській області була направлена довідка про здійснення нарахування на виконання рішення суду, в якій зазначено, що на постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2020р. ВП №61193826 Головне управління повідомило, що на виконання виконавчого листа №420/5894/19 від 30.01.2020р., виданого Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано перерахувати та сплатити ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 21.03.2019р. №124 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з 4.12.2018р., виходячи з розміру 124 906,66грн., який складається з посадового окладу в сумі 61 429,5грн., доплати за науковий ступень 9 214,43грн. та доплати за вислугу років в сумі 49 143,6грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді та зобов'язання перерахувати та сплатити ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці на підставі Одеського апеляційного суду від 21.03.2019р. №125 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з 1.01.2019р. виходячи з розміру 140 004,16грн., який складається з посадового окладу в сумі 68 854,5грн., доплати за науковий ступень 10 328,18грн. та доплати за вислугу років в сумі 55 083,6грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання Управлінням здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням від 9.12.2019р. №951060860438. Загальна сума боргу по виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7.11.2019р. у справі №420/5894/19 становить 919 924,55грн. За період з 4.12.2018р. по 8.12.2019р. сума боргу становить 867 710,47грн., а з 9.12.2019р. (дата набрання законної сили рішення суду) по 31.12.2019р. сума боргу становить 52 214,08грн., яка виплачена Управлінням у січні 2020р.. Згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабміну України від 22.08.2018р. №649 заборгованість у розмірі 867 710,47грн. включена до реєстру судових рішень. Виділення коштів для зазначених виплат здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень ПФУ на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
В додатки до довідки були надані перерахунки пенсії ОСОБА_1 , та розрахунок суми, що підлягає їй виплаті на підставі рішення суду у справі №420/5894/19, витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7.11.2019р. у справі №420/5894/19, яке набрало законної сили, не виконано позивачем, оскільки вказаним рішенням позивача зобов'язано, у тому числі, перерахувати та сплатити ОСОБА_1 довічне грошове утримання суддів у відставці на підставі відповідних довідок, тоді як, фактично, управлінням було вчинено лише перерахунок та нарахування пенсійної заборгованості, а не виплату, що прямо передбачено рішенням суду.
Отже, враховуючи те, що пенсійним органом не надано відповідних та належних доказів того, що до прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця, ним було виконано усі вимоги судового рішення апеляційний суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови ВП №61193826 від 19.09.2022р. про накладення штрафу у розмірі 5 100грн., оскільки державний виконавець у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог законодавства та у межах наданих йому повноважень.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
Т.М. Танасогло