Справа № 420/19554/21
01 лютого 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.
за участі секретаря Сідлецької А.П., представника заявника Клюкіна К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі №420/4491/20 за період з 27.02.2021 року по 01.10.2021 року у розмірі 167 721,52 грн (сто шістдесят сім тисяч сімсот двадцять одна гривня п'ятдесят дві копійки).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. по справі № 420/19554/21 залишено без змін.
18.08.2922р. Одеська обласна прокуратура звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року за нововиявленими обставинами по справі № 420/19554/21 у якому просить рішення суду від 24.12.2021 року скасувати, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Заява обгрунтована тим, що вказаним рішенням суду позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури задоволений частково.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі №420/4491/20 за період з 27.02.2021 року по 01.10.2021 року у розмірі 167 721,52 грн (сто шістдесят сім тисяч сімсот двадцять одна гривня п'ятдесят дві копійки).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08.06.2022 року апеляційну скаргу на вказане рішення залишено П'ятим апеляційним адміністративним судом без задоволення, рішення без змін.
Підставою для позову слугувало те, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4491/20 від 26 лютого 2021 року суд визнав протиправним та скасував наказ прокуратури Одеської області №791к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року.
Поновив ОСОБА_1 на роботі в Одеській обласній прокуратурі на посаді, прирівняній до посади прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області з 30 квітня 2020 року.
Стягнув з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 30 квітня 2020 року по день ухвалення судового рішення, 26 лютого 2021 року, 234 771 (двісті тридцять чотири сімсот сімдесят одну) гривню 12 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 та в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 23 250 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят) гривень 28 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Вказане рішення суду було оскаржено до суду апеляційної інстанції та за наслідками розгляду апеляційної скарги 02.06.2021р. П'ятим апеляційним адміністративним судом скарга залишена без задоволення, рішення без змін.
Проте Верховним судом 28.07.2022 року рішення суду першої та другої інстанції по справі №420/4491/20 скасовані, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Через що на думку заявника є підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду по справі №420/19554/21 яке набрало чинності.
Позивач надав суду заперечення у яких просив відмовити в задоволенні заяви.
Ухвалою суду від 30.08.2022 року судом повернуто представнику відповідача заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 24.12.2021 року без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.20.2022 року скасована ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
09.01.2023 року ухвалою суду відкрито провадження за ново виявленими обставинами та призначено судове засідання.
Представник Одеської обласної прокуратури в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. по адміністративній справі №420/19554/21, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, ст.361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, помилковість яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
При цьому, нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час особі, яка звертається із заявою, та не були встановлені судом; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004 зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане сумніву (справа Брумареску проти Румунії, постанова від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Тобто, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 р. у справі 2а-7523/10/1270, від 10.04.2019 р. у справі № 813/8070/14.
За змістом заяви Одеської обласної прокуратури про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. по справі, посилаючись на положення п.3 ч.2 ст. 361 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), згідно якого підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, яке підлягає перегляду.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4491/20 від 26 лютого 2021 року суд визнав протиправним та скасував наказ прокуратури Одеської області №791к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року.
Поновив ОСОБА_1 на роботі в Одеській обласній прокуратурі на посаді, прирівняній до посади прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області з 30 квітня 2020 року.
Стягнув з Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 03528552 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 30 квітня 2020 року по день ухвалення судового рішення, 26 лютого 2021 року, 234 771 (двісті тридцять чотири сімсот сімдесят одну) гривню 12 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 та в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 23 250 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят) гривень 28 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Вказане рішення суду було оскаржено до суду апеляційної інстанції та за наслідками розгляду апеляційної скарги 02.06.2021р. П'ятим апеляційним адміністративним судом скарга залишена без задоволення, рішення без змін.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/19554/21 стягнуто з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі №420/4491/20 за період з 27.02.2021 року по 01.10.2021 року у розмірі 167 721,52 грн (сто шістдесят сім тисяч сімсот двадцять одна гривня п'ятдесят дві копійки).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. по справі № 420/19554/21 залишено без змін.
Проте Верховним судом 28.07.2022 року по справі №420/4491/20 рішення суду першої та другої інстанції скасовані, а в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на посаді відмовлено.
Разом з тим, суд враховує, що під час прийняття рішення від 24.12.2021 року по справі 420/19554/21 суд керувався також тим, що в резолютивній частині рішення по справі №420/4491/20 суд першої інстанції допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 та в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 23 250 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят) гривень 28 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів, що узгоджується з приписами п.3 ч.1 ст.371 КАС України про те, що по справі негайно виконуються рішення суду щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби. З цього випливає, що незалежно від того, буде в наступному вказане рішення суду залишено в силі чи скасоване або змінено право позивача на працю передбачене ст.43 Конституції України повинно бути гарантоване, та воно включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. А Держава з свого боку створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Та захист вказаного права був би ілюзорним, якщо рішення суду в частині негайного поновлення на займаній раніше посаді не виконувалось, та належні кошти за оплату праці не виплачувались без жодних поважних причин.
Відтак, факт наступного скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021р. у справі № 420/4491/20 у контексті спірних правовідносин не може розцінюватись в якості визначеної п. 3 ч.2 ст. 361 КАС України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду).
Також суд зазначає, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).
Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяви, суд дійшов висновку про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, а тому заявлені вимоги в заяві є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14 22, 241, 248, 250, 255, 295, 361,369 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року по справі №420/19554/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст.293-295КАС України.
Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2023року.
Суддя Іванов Е.А.