Справа № 540/863/22
01 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом'якової В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В лютому 2022 року до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру призначеної пенсії з 76 % до 70% грошового забезпечення, та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в розмірі 76 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 являється пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Херсонської області та отримує пенсію за вислугою років з 2003 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі Закон №2262) із розрахунку 76% грошового забезпечення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 виходячи з оновленого розміру грошового забезпечення, однак при цьому неправомірно зменшено відсоток грошового забезпечення позивача з 76% до 70% грошового забезпечення позивача. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", на які посилається орган ПФУ, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства та практику Верховного Суду, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду (суддя Бездрабко О.І,) від 04.02.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)", змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду, та визначено територіальну підсудність справ Одеському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, справа №540/863/22 передана на розгляд судді Хом'яковій В.В. Одеському окружному адміністративному суду надано доступ до електронної судової справи №540/863/22.
Ухвалою від 11.10.2022 суд призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, зобов'язано відповідача надати протягом п'ятнадцяти днів с дня отримання ухвали, відзив на позовну заяву, копії протоколів про перерахунки пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018, копію протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою від 07.12.22 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, зобов'язав сторони надати додаткові докази, відзив на позовну заяву, підготовче засідання призначено на 12.01.2023 об 11 од. 00 хвил..
Ухвалою від 12.01.2023 закрито підготовче засідання, розгляд справи призначено 01.02.2023 о 14 год. 30 хвил.
20.01.2023 до суду надійшов відзив Головного управління ПФУ в Херсонській області, в якому просить відмовити в задоволенні позову. відповідач зазначає, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2018, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. Тобто, позивач звернувся до суду пропустивши строк звернення до суду, не наводячи при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку, тому позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України. Відповідач не заперечує, що пенсія позивачу призначена в розмірі 76 % від грошового забезпечення. Перерахунок призначеної позивачу пенсії здійснено у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), виходячи з максимального відсоткового розміру 70% грошового забезпечення, встановленого ст.13 Закону №2262-XII. Заперечує проти відшкодування судових витрат. Згідно зі ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Витребуваних судом документів ухвалою від 07.12.2022 відповідач суду не надав.
Представники сторін в судове засідання 01.02.2023 не прибули.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті та проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків. ОСОБА_1 , 1955 року народження, являється пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Херсонської області. Пенсія за вислугою років призначена у 2003 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( надалі Закон №2262) із розрахунку 76% грошового забезпечення.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою затверджено нові тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 , з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови КМУ № 704.
Як стверджує позивач, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018, при цьому визначив йому пенсію в розмірі 70% грошового забезпечення, розмір грошового забезпечення повідомлено відповідачу ліквідаційною комісією УМВС в Херсонській області . Цю обставину не заперечує і відповідач.
На відповідне звернення позивача, листом від 23.12.2021 №9459-9107/Т-03/8-2100/21 Головне Управління ПФУ в Херсонській області повідомило позивача, що на виконання рішення Херсонського окружного суду від 08.10.2021 року у справі № 540/3548/21, що набрало законної сили 09.11.2021 року, Головне управління ПФУ у листопаді 2021 року було проведено перерахунок пенсії в межах покладених зобов'язань. При перерахунку пенсії застосовану чинну норму статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо максимального відсотка сум грошового забезпечення - 70 %. Розмір пенсії після перерахунку склав 16103 грн. 33 коп. Щодо проведення перерахунку пенсії за оновленою довідкою про грошове забезпечення в розмірі 76% такого грошового забезпечення , то відповідно до рішення Конституційного Суду від 09.02.1999 року, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи , стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки це в законі або іншому нормативно-правовому акті . У даному випадку Закон №2262 в чинній редакції на час проведення перерахунку не містить вказівки на різний підхід в обчисленні пенсії, призначених до набрання чинності змін, внесених до статті 13 Закону, та після цієї дати. Отже, в органах Пенсійного Фонду відсутні підстави для перерахунку пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення.
Не погоджуючись із тим, що при зазначеному перерахунку розмір його пенсії зменшено з 76% до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом №2262-XII.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії позивачу), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Однак, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
27 березня 2014 року прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри " 80" замінено цифрами " 70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Отже, стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Суд звертає увагу, що Законом №1166-VII не вносилися зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення після набуття такими змінами чинності, та не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, яка була призначена раніше за умов іншого правового регулювання. Адже процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №1166-VII не зазнала.
Враховуючи наведене, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення не можуть стосуватись перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 по справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача стосовно здійснення перерахунку пенсії позивачу з грошового забезпечення виходячи з відсоткового розміру, який встановлено з 01.05.2014 після внесення змін до Закону №2262-ХІІ, оскільки при перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Нормами частини 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у новій редакції не можуть поширюватись на відносини, які виникли до набуття ними чинності.
Таким чином, при перерахунку пенсії внаслідок підвищення грошового забезпечення має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках до грошового забезпечення , яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, зазначено, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Натомість у спірному випадку відповідач двічі при здійсненні перерахунку пенсії внаслідок підвищення розміру грошового забезпечення установлював розмір пенсії позивачу - 70% від грошового забезпечення, не зважаючи на те, що при призначенні пенсії її було визначено у розмірі 76% від грошового забезпечення. За таких обставин, суд приходить до висновку, що зменшення основного розміру пенсії позивача при її перерахунку є протиправним, а позовні вимоги - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки відповідач визнає, що зменшення відсотка пенсії у порівнянні до грошового забезпечення здійснено з 01.12.2018 при перерахунку пенсії внаслідок прийняття постанови КМу № 103 від 21.02.2018 та при перерахунку пенсії з 01.12.2019 внаслідок скасування п.3 постанови КМУВ № 103 від 21.02.2018 в судовому порядку. Про це відповідач зазначив в листі від 23.12.2021 №9459-9107/Т-03/8-2100/21 на звернення позивача та у відзиві на позовну заяву. Витребуваних судом перерахунків розміру пенсії позивача на вимогу суду відповідач не надав.
Доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду є такими, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з обставинами справи, позивач стверджує, що дізнався про неправильне обчислення розміру його пенсії тільки під час виконання судового рішення по іншій справи № 540/3548/21 з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 23.12.2021, до суду звернувся в лютому 2022 року. Враховуючи, що при перерахунку пенсії за нормами постанови КМУ № 103 був застосований новий підвищений розмір грошового забезпечення, відсоток на який відповідач зменшив розмір пенсії (6%) був незначний, цілком допустимо, що позивач не був своєчасно обізнаний з такими діями органу ПФУ. В свою чергу, відповідач не довів суду ту обставину, що позивач виходячи з розміру отриманої пенсії, повинен був зрозуміти про заниження відсоткового значення пенсії по відношенню до грошового забезпечення.
Суд враховує, що протиправна невиплата пенсії у вставленому законодавством розмірі, що сталася з вини держави в особі її компетентних органів (зокрема, ПФУ), можуть бути віднесені до триваючих правопорушень, оскільки суб'єкт владних повноважень - відповідний орган ПФУ протягом певного проміжку часу допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно пенсіонера, чим порушує його/її право на соціальних захист - пенсійне забезпечення. Виходячи з принципу "належного врядування" пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.
Верховний Суд вже викладав свої висновки у постанові від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16- при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.. Системний аналіз [частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає".
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Покликання відповідача на постанову ВС у справі № 510/1286/16а суд не приймає до уваги. оскільки правовідносини у вказаній справі виникли внаслідок призначення пенсії. а не її перерахунку, а тому є нерелевантними і не можуть застосовуватися у справі, що розглядається.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження , є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Суд задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, та зобов'язує здійснити перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9.04.1992 року № 2262-ХІІ, та здійснити виплату донарахованої пенсії.
Суд акцентує увагу відповідача на тому, що даним рішенням визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок) в розмірі 76% грошового забезпечення. Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії в розмірі 76 % грошового забезпечення не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії .
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Таким чином, право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.
Як вже зазначалося колегією суддів, в даному випадку позивач має передбачене законом право на перерахунок пенсії без власних зустрічних дій, і це право є абсолютним.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд приходить до висновку, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача мають бути відшкодовані судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити..
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з 76% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області (код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" , та здійснити виплату донарахованої пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Хом'якова