02 лютого 2023 р. № 400/6006/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання дії відповідача щодо невиплати індексації при перерахунку пенсії з 01.12.2019 позивачу на підставі довідки від 15.07.2021 № 22/6-3492, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду № 400/12012/21 від 03.06.2022, протиправними;
зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки від 15.07.2021 № 22/6-3492, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду № 400/12012/21 від 03.06.2022, враховуючи індексацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із розрахунку 85 % від грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.
Позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач при перерахунку йому пенсії з 01.09.2022 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 400/12012/21 протиправно прийняв рішення про не включення до розміру пенсії суми індексації в розмірі 4076,95 грн, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118).
02.01.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.01.2023 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю. Відзив аргументовано тим, що:
розмір пенсійної виплати позивача визначено з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 400/12012/21, тобто без застосування статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) (обмеження максимальним розміром); виплата пенсії здійснюється без урахування підвищення, передбаченого Постановою № 118, оскільки вказана індексація здійснюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом;
Постановою № 118 передбачено проведення підвищення (індексації) пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ до 31.12.2021, в межах максимального розміру пенсії лише з 01.03.2022, а не з 01.12.2019, про що просить позивач.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
01.02.2005 відповідачем призначено позивачу пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням позивача (а.с. 15) та висновком про призначення пенсії за вислугу років, затвердженого начальником ВФРЕ УМВС в Миколаївській області 10.02.2005 (а.с. 16).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі № 400/6771/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке набрало законної сили, позов задоволено (а.с. 18-21). Цим рішенням ухвалено зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивачу, виходячи з 85 відсотків грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 15.07.2021 № 22/6-3492, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, та виплатити позивачу перераховану пенсію з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
01.12.2021 на виконання вищенаведеного рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача (а.с. 22).
Крім цього, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 400/12012/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке набрало законної сили, позов задоволено (а.с. 23-25). Цим рішенням ухвалено зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 15.07.2021 № 22/6-3492, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
01.09.2022 на виконання вищенаведеного рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача (а.с. 26), згідно з яким основний розмір його пенсії з урахуванням індексації становить 33198,05 гривні. Проте, підсумковий розмір пенсії позивача встановлений у розмірі 29121,10 грн у зв'язку з неврахуванням індексації в розмірі 14 % в сумі 4076,95 гривні.
21.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою (а.с. 27) про здійснення йому виплати пенсії при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 400/12012/21, враховуючи індексацію відповідно до Постанови № 118 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
Листом від 20.12.2022 № 11719-11452/П-02/8-1400/22 (а.с. 28) відповідач повідомив позивача про те, що розмір його пенсійної виплати визначений на виконання рішення суду, підвищенню відповідно до Постанови № 118 не підлягає.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Абзацом третім преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком та незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Право особи на отримання пенсії є безумовним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державною зобов'язань у соціальній сфері.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення пенсійної системи» (далі - Закон № 3668), який набрав чинності 01.10.2011, встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім цього, згідно з пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 перше речення частини п'ятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено в такій редакції:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»
Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту статті 43 Закону № 2262-XII доповнено реченням такого змісту:
«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.»
Згідно зі змінами, внесеними підпунктом 3 пункту 1 розділу І Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей», частина п'ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.
Підпунктом 1 пункту 10 розділу І Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017року». Пунктом 2 розділу ІІ Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Однак, Конституційний Суд України визнав неконституційним перше та друге речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто усю частину сьому цієї статті. Втрата із 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17 і від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17.
Відповідно до абзаців один і два пункту 1 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Абзацом першим пункту 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (абзац четвертий пункту 2 Постанови № 118).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 400/12012/21 (а.с. 23-25), яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсію з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром.
На виконання Постанови № 118 відповідачем було проведено індексацію, яка становить 4076,95 грн, а загальний розмір пенсії з її урахуванням 33198,05 гривні. Проте, позивач фактично отримує пенсію у розмірі 29121,10 грн (без урахування індексації (суми підвищення) (а.с. 26).
Суд зауважує, що право позивача на обрахунок його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням.
При цьому, на момент ухвалення судом рішення у цій судовій справі зміни до законів України, що створюють підстави для обмеження розміру пенсії, не вносилися, а тому рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 400/12012/21 (а.с. 23-25) залишається обов'язковим для виконання відповідачем і на цей час.
Правова визначеність, як складова загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Водночас на день прийняття цього рішення зміни у законодавстві, зокрема до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 2 Закону № 3668-VI, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 не вносились.
У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, незважаючи на наявність у Постанові №118 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність 20.12.2016 - з дня ухвалення вищезазначеного рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Тому такі його дії є протиправними.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру його пенсії на суму підвищення пенсії, визначеного Постановою № 118, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії, передбаченого вказаною Постановою № 118.
Оскільки індексація пенсії відповідно до Постанови № 118 здійснюється з 01.03.2022, тому і пенсія позивача підлягає підвищенню відповідно до Постанови № 118 саме з 01.03.2022.
Як наслідок, вимоги позивача про відповідний перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог позивача про перерахунок та виплату йому пенсії на підставі довідки від 15.07.2021 № 22/6-3492, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України із розрахунку 85 % від грошового забезпечення, то суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач зазначив, що на сьогодні йому нараховано пенсію в розмірі 85 відсотків відповідних сум на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2021 № 22/6-3492. Цей факт також підтверджує відповідач у своєму відзиві на позовну заяву. Тобто між сторонами відсутній спір щодо складових грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, та розміру його відсотків.
З огляду на вищезазначене, а також те, що питання щодо виплати позивачу пенсії на підставі довідки від 15.07.2021 № 22/6-3492, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України із розрахунку 85 % від грошового забезпечення було предметом розгляду в адміністративній справі № 400/6771/21, рішення суду в якій набрало законної сили, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 26.12.2022, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 942,40 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо обмеження розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на суму підвищення пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 02 лютого 2023 року