справа № 380/955/23
провадження № П/380/967/23
01 лютого 2023 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача від 26 січня 2023 року про продовження строку на усунення недоліків у справі № 380/955/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);
- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 28 грудня 2022 року ВП № 69900635 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою судді від 20 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулася із позовною заявою, встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 5368,00 грн.
26 січня 2023 року від позивача через електронну адресу суду надійшло клопотання від 26 січня 2023 року про продовження строку на усунення недоліків. Указане клопотання мотивоване тим, що бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік не затверджено. Тимчасовим кошторисом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на І квартал 2023 року закладено обмежене фінансування на видатки, не пов'язані з соціальними виплатами. Тому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не має можливості усунути недоліки у строки, визначені ухвалою суду від 20 січня 2023 року у цій справі. Крім цього, позивач покликається на те, що процесуальні строки, встановлені ухвалою судді від 20 січня 2023 року, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
З огляду на викладене позивач просить суд продовжити строк на усунення недоліків, визначених в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі № 380/955/23.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами другою, третьою, шостою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
У клопотанні від 26 січня 2023 року позивач просить суд продовжити строк на виконання вимог ухвали судді від 20 січня 2023 року про залишення позовної заяви без руху в частині сплати судового збору в розмірі, який становить 5368,00 грн, покликаючись на те, що бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік не затверджено, а тимчасовим кошторисом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на І квартал 2023 року закладено обмежене фінансування на видатки, не пов'язані з соціальними виплатами.
Суд критично оцінює такі покликання позивача, оскільки саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про неможливість сплати судового збору у встановлений судом строк; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд зазначає, що юридична особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною несплати судового збору у встановлений строк.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов'язані з відсутністю у позивача, який є органом державної влади, коштів не можуть вважатися достатньою підставою для продовження процесуального строку з метою сплати судового збору.
Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів - виписки про рух коштів, довідки відповідної фінансової установи, тощо, які б підтверджували майновий стан та неможливість сплати судового збору
Покликання відповідача на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, як на підставу для продовження процесуальних строків для усунення недоліків позовної заяви суд відхиляє, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що неможливість вчинення процесуальної дії у визначений судом строк (сплата судового збору) зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Вивчивши клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказані позивачем обставини не є поважною підставою для його продовження та не підтверджені жодними належними й допустимими доказами.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача від 26 січня 2023 року про продовження строку на усунення недоліків у справі № 380/955/23 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 01 лютого 2023 року.
Суддя Клименко О.М.