01 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/25721/22
категорія 103000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні за позовом Депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Депутат Житомирської обласної ради ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 21 липня 2022 року № 22 "Про затвердження штатного розпису виконавчого апарату Житомирської обласної ради на 2022 рік".
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначає, що предметом оскарження є нормативно-правовий акт, а тому розгляд справи має здійснюватись виключно у порядку загального позовного провадження. Також вказує, що при розгляді даної справи за правилами спрощеного позовного провадження будуть порушені процесуальні права сторін.
Розглянувши подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як встановлено частиною четвертою статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Тоді як індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
З огляду на наведені визначення, розпорядження від 21 липня 2022 року № 22 "Про затвердження штатного розпису виконавчого апарату Житомирської обласної ради на 2022 рік" є індивідуальним актом, оскільки він не встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, а виданий на виконання владних управлінських функцій, стосується прав або інтересів визначеного кола осіб (виконавчого апарату Житомирської обласної ради) та має визначений строк (на 2022 рік), а тому твердження позивача, що дане розпорядження є нормативно-правовим актом є помилковим.
Отже, спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Як визначено частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини третьої статті 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.
Позивач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції, а у разі необхідності суд може витребувати докази.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.262 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості користуватись своїми процесуальними правами, визначеними КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання Депутата Житомирської обласної ради Чорноморця Олександра Павловича про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Шуляк