Єдиний унікальний № 335/5473/22 Головуючий в 1 інст. Стеценко А.В.
Провадження № 33/807/176/23 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
20 січня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шлецер А.А. на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, -
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 22 серпня 2022 року о 20 годині 10 хвилин в м. Запоріжжі, міст Преображенського, Вознесенівський район, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мазда 323», д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці і у закладі охорони здоров'я відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі апелянт, вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відеозаписами події не підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Судом першої інстанції проігноровано той факт, що поліцейським не роз'яснив ОСОБА_1 , його права та обов'язки, визначені ст. 63 Конституції України.
Матеріали не містять жодного доказу складу адміністративного правопорушення, поліцейські при складанні протоколі не зібрали та не ознайомили ОСОБА_1 з такими доказами.
Просить апеляційний суд постанову районного суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 , який доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із зазначених нижче підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП .
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, правопорушення - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №248699 (а.с.3) встановлено, що 22 серпня 2022 року о 20 годині 10 хвилин в м. Запоріжжі, міст Преображенського, Вознесенівський район, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мазда 323», д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці і у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським УПП в Запорізькій області.
Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчено його особистим підписом.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4-5) під час події ОСОБА_1 мав виражені ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкої ходи, млявої мови. Огляд на визначення стану сп'яніння не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився від огляду.
Рапортом інспектора Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (а.с.7) встановлено, що під час несення служби на БП № 4 було зупинено автомобіль дн. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки документів встановлено, що водій має виражені ознаки алкогольного сп'яніння. Про зазначену подію було повідомлено по лінії «102».
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозапису (а.с.10) вбачається, що транспортний засіб був зупинений на БП №4, де водій знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Під час події ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
На відеозаписі зафіксовано, що під час спілкування ОСОБА_1 не заперечував про те, що саме він під час події здійснював керування автомобілем. На пропозицію працівника поліції, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я.
Відмова від проходження такого огляду стала підставою для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
При цьому, працівником поліції було ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всіх законних вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5Правил дорожнього руху України.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря у закладі охорони здоров'я, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та він є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та безпідставними, оскільки сукупність вищенаведених доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 під час події дійсно відмовився від огляду, тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем під час події, спростовано відеозаписом події та рапортом працівника поліції, який ніс службу на БП№4, які підтверджують, що автомобіль та ОСОБА_1 перебували на БП, будь-яких інших осіб, які могли бути водієм, окрім ОСОБА_1 , не було. Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не висловлював заперечень про те, що він під час події був водієм.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 під час події був водієм, а тому є суб'єктом за інкримінованим правопорушенням, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови суду першої інстанції, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ..
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Шлецер А.А., залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 335/5473/22