Справа № 552/6034/22 Номер провадження 11-сс/814/330/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 січня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданнні в м.Полтава матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 13 вересня 2022 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 08.11.2022 року з одночасним визначенням застави в сумі 56 000 гривень відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Машівка Полтавської області, не одруженого, тимчасово не працює, освіта середня, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично машкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз:
- 12.01.2012 Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.15, ч.3 ст.186, ч.1 ст.304, ч.2 ст.286, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 19.02.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання, 13.03.2017 направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 13 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що не скоював вказане кримінальне правопорушення та зазначає про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В судове засідання учасники, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду не з'явились.
Від прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, оскільки вироком Київського районного суду м.Полтава від 03.01.2023 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75- від відбування покарання звільнено із іспитовим строком 2 роки, в день винесення вироку ОСОБА_6 звільнено з-під варти в залі суду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності учасників провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022221180001041 від 10.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що 10.09.2022 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_6 , діючи з умислом в умовах воєнного стану, знаходячись поруч з парканом військової частини № НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , проник на охоронювану територію та направився до сховища №100, яке внаслідок обстрілу 24.02.2022 було пошкоджено, проник та викрав металеві кільця з жовтого металу у кількості 68 штук та направився до виходу з військової частини, однак був зупинений військовослужбовцем військової частини.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_6 спричинив військовій частині № НОМЕР_1 матеріального збитку на загальну суму 110 000 грн.
11.09.2022 стосовно ОСОБА_6 складено протокол про затримання в порядку ст.208 КПК України (фактично затриманий 10.09.2022 о 22:00 год.)
12.09.2022 о 16:25 год. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
12.09.2022 слідчий СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 за погодженням прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Полтава, з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування відносно ОСОБА_6 інших більш м'яких запобіжних заходів.
Так, слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 08.11.2022 та одночасно визначив заставу в сумі 56 000 гривень і вказав, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який було скоєно під час дії воєнного стану на території України, а зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
У свою чергу, розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого з використанням умов воєнного стану, поширеного на території України, особи підозрюваного: раніше судимий, на шлях виправлення не став, а також неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема даними:протоколу затримання ОСОБА_6 від 11.09.2022;протоколу огляду місця події від 11.09.2022 за адресою: м.Харків, проїзд Кільцевий, 2-А; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , протоколу пред'явлення особи для впізнання.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді у частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні у матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення , що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 злочину та дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому виключає можливість обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження за клопотанням органу досудового розслідування про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_6 , про що йдеться в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4