Рішення від 02.02.2023 по справі 761/24257/22

Справа № 761/24257/22

Провадження № 2-а/761/327/2023

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.М.,

при секретарі: Яницькій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та її скасуання та клопотання про поновлення строку на звернення до суду з вказаним позовом,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р. протиправною та її скасування. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з вказаним позовом.

Обгрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з вказаним позовом, позивач вказує, що поважною причиною пропуску зазначеного строку є те, що відповідно до наказу №42-ВД від 13 жовтня 2022р. він перебував у відрядженні з 17 жовтня 2022р. по 04 листопада 2022р., а отже не міг вчасно звернутися до суду.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовував тим, що 15 жовтня 2022р. інспектор Управління патрульної поліції в м. Київ Пишнюк О.М. зупинив транспортний засіб Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням у м. Києві по вул. Велика Васильківська, 52, пояснивши, що щодо нього буде винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення права поліції на першочергове право проїзду, встановленого п. 3.2 ПДР. При цьому позивачу не було надано права скористатися правовою допомогою.

Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають вимогам ПДР України, КУпАП та Конституції України. Постанова серії ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р. винесена з грубими порушеннями чинного законодавства. 15 жовтня 2022р. позивач керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , однак ПДР не порушував та був зупинений працівником поліції безпідставно.

Позивачем вказано, що відповідач порушив процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка передбачена КУпАП, а саме: ст.ст. 268, 278, 279, 280, а тому Постанова серії ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р. підлягає скасуванню.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2022р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) учасників справи.

04 січня 2023р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що інспектор діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог передбачених КУпАП, а отже позов не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що процесуальний строк на звернення з позовом про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та її скасуання пропущено позивачем з поважної причини, про що свідчить додана до позову копія наказу №42-ВД від 13 жовтня 2022р., то суд вважає, що такий строк підлягає поновленню.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2022р. інспектор Управління патрульної поліції в м. Київ Пишнюк О.М. відносно позивача виніс постанову серії ЕАР №6029937 за змістом якої на останнього накладено адміністративне стягнення у розмірі 680,0 грн за те, що 15 жовтня 2022р. о 22 год. 31 хв. в м. Києві на вул. Велика Васильківська, 52, позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі автомобілю поліції, який рухався з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів, чим порушив п. 3.2 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно п. 3.2 ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.

Дослідивши складену постанову серії ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р. та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото- чи відеофіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

При цьому, долучений до відзиву диск з відеозаписами, які досліджені судом, не підтверджує вину позивача у порушені п. 3.2 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки вони місять інформацію про розгляд вказаної події, проте не зафіксовано факт, який викладений у постанові, що 15 жовтня 2022р. о 22 год. 31 хв. в м. Києві на вул. Велика Васильківська, 52, позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі автомобілю поліції, який рухався з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Ппонктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було, до відзиву не долучені та в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, з врахуванням всього вищезазначеного, наявні правові підстави для скасування постанови ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р., якою накладено адміністративне стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

При цьому, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 3.2 Правил дорожнього руху, суд, -

ВИРІШИВ:

Проновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом про визнання постанови серія ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р. незаконною та її скасуання.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та її скасуання - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕАР №6029937 від 15 жовтня 2022р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496/чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Попередній документ
108728798
Наступний документ
108728800
Інформація про рішення:
№ рішення: 108728799
№ справи: 761/24257/22
Дата рішення: 02.02.2023
Дата публікації: 03.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них