Справа № 761/11855/22
Провадження № 1-кп/761/2073/2023
26 січня 2023 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретар ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №22022000000000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,-
З 01.07.2022 року, на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва, побувають матеріали кримінального провадження за №22022000000000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 який спливає 29.01.2023 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 заперечували щодо заявленого клопотання прокурором про продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність зазначених ним ризиків. Заявили письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, а саме домашній арешт, оскільки обвинувачений не має на меті впливати на свідків і ухилятись від суду, та ризики наведені прокурором в клопотанні про продовження строку тримання під вартою нічим не підтверджені.
Суд, вислухавши клопотання та думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України перебуває на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва, під головуванням судді ОСОБА_1 за участю суддів колегії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 01.07.2022 року.
При цьому суддя ОСОБА_8 перебуває у відпустці.
Так відповідно до пункту 20-5 розділу XI "Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту. Вказана обставина надає суду можливість розглянути питання, щодо продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 одноособово.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_5 04.03.2022 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього неодноразово продовжувався, в тому числі ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2022 року терміном до 29 січня 2023 року включно із альтернативою внесення застави 4000 (чотири тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 924 000 грн.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до вимог п. 4 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового засідання судом не відпали. Так, ОСОБА_5 , обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно виїхати за межі території України та переховуватися від суду. Існує також ризик переховування на тимчасово окупованих територіях.
Суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що обвинуваченому може бути замінений запобіжний захід на більш м'який, оскільки метою вчинення обвинуваченим протиправних дій було надання представникам спецслужб РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тому є підстави вважати, що обвинувачений, розуміючи, що представники спецслужб РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинить інші протиправні дії, які необхідні для передання представникам спецслужб РФ вказаної інформації.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, суд не приймає доводи сторони захисту, про можливість заміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м,який, а саме домашній арешт, оскільки доводи сторони захисту про виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків належним чином нічим не підтверджені, та усні обіцянки обвинуваченого з'являтись до суду та не вчиняти інших злочинів на думку суду не можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та не спростовують доводів прокурора про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, суд не може прийняти доводи сторони захисту про наявність місця реєстрації та проживання у обвинуваченого оскільки вони не є гарантією виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобіганню спробам переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Окрім іншого, суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави, однак зменшити його розмір з 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 3500, який слід обраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня 2023 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-184, 193-201, 206, 314-315, 376 КПК України,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» визначити до 26 березня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу - в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 394 000 (дев'ять мільйонів триста дев'яносто чотири тисячі) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1