Справа № 128/2990/20
Іменем України
31 січня 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.
та учасників справи:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з мировою угодою, яка була визнана ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14.08.2012 у справі № 203/3864/12, їй на праві спільної часткової власності належить 23/50 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Належна їй частина складається з житлової кімнати 1-3 площею 14,3 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 16,0 кв.м, в житловому будинку літ. «А», прихожої 1-1 площею 12,4 кв.м, кухні 1-2 площею 8,3 кв.м в прибудові літ. «а», сараю літ. «Д», погребу літ. «п/Д», літньої кухні літ. «Е», огорожі № 4, воріт № 5. Інших 27/50 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами належить відповідачу ОСОБА_2 . Також в їхньому спільному користуванні знаходиться земельна ділянка орієнтовною площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням Якушинецької сільської ради від 21.08.2020 їм було надано дозвіл на складання технічної документації з метою здійснення приватизації даних земельних ділянок. Проте відповідач відмовляється звертатись до проектної організації для розроблення технічної документації та відмовляється укласти угоду щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою. Оскільки ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вона має право на виділення їй в користування частини земельної ділянки, яка є пропорційною її частки у житловому будинку. Тому позивач була вимушена звернутись до суду з даним позовом та просить суд встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,2500 га, виділивши їй в користування 23/50 частини земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 10.11.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09.12.2020 було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Вінницькій торгово-промисловій палаті; до отримання висновку експерта провадження у справі було зупинено.
19.01.2021 цивільну справу № 128/2990/20 було повернуто з Вінницької торгово-промислової палати на адресу суду для вирішення клопотань експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення призначеної експертизи.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 19.01.2021 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання для вирішення клопотань експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення призначеної експертизи.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.01.2021 витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області інформацію в електронному вигляді (на технічному носії CD, DVD) в державній системі координат (в форматі .dmf або .xml) про розмір, межі та конфігурацію земельної ділянки площею 0,2500 га, з відображенням будівель та споруд (кадастрову зйомку земельної ділянки), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано з Комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» матеріали інвентаризаційної справи на житлове домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; надано дозвіл на залучення сертифікованого інженера-геодезиста - фахівця Центральної регіональної філії ДП «УкрДАГП» до проведення судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2020 року.
13.09.2021 вищевказана справа повернулась з експертної установи з висновком експерта № ОС-414 від 03.09.2021.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.09.2021 поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
10.11.2021 через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій остання просить встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,2500 га, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , що відповідає варіанту 1 графічно відображеного в додатку 2 висновку № ОС-414 від 03.09.2021 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.11.2021 прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог; закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні 17.02.2022 позивач ОСОБА_1 позовні вимоги, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, підтримала в повному обсязі. Суду пояснила, що звернулась до суду з вказаним позовом, оскільки мирно врегулювати спір відповідач не бажає та чинить опір її праву набути у власність частину земельної ділянки, яку вона отримала в спадок після смерті батька. З п'яти варіантів, запропонованих експертом, найбільш прийнятним вважає варіант № 1. Просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 17.02.2022 позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що з поділом, який запропонував експерт та який обрала позивач, він не згідний. Спірна земельна ділянка перебуває у його користуванні вже тривалий час, за 10 років після смерті батька він посадив на ній свої дерева та кущі, кожного року обробляє її, витратив на це багато сил, йому шкода свого здоров'я. Після укладення мирової угоди щодо будинку земельну ділянку умовно розділили на дві частини за усною домовленістю, однак позивач за своєю частиною не доглядає, утримує її в занедбаному стані.
12.04.2022 ОСОБА_1 подала письмові пояснення по справі. Пояснення обґрунтовані тим, що 17.02.2022 в судовому засіданні було оголошено перерву та надано сторонам час для з'ясування спірних питань. У зв'язку з оголошенням в Україні воєнного стану нею не вчинялись жодні дії щодо спроб такого з'ясування, відповідач також не намагався зустрітись з позивачем та провести перемови, хоч 09.04.2022 вони бачили одне одного на городі в АДРЕСА_1 , оскільки проводили підготовку своїх частин земельної ділянки до весняних робіт. Свою позицію відповідач оголосив позивачу відразу після судового засідання 17.02.2022, запропонувавши заплатити йому гроші і забрати частину будинку, який розташований на спірній земельній ділянці. Вона відмовилась, оскільки ніколи не претендувала на весь будинок і коштів на його придбання у неї немає. Вона без жодних заперечень прийняла поділ земельної ділянки, який запропонував відповідач, на свій розсуд користується нею. Вважає неприйнятним та образливим те, що відповідач в судовому засіданні дав оцінку її користування земельною ділянкою. Зазначає, що з часу смерті їхнього батька пройшло 11 років і весь час між нею та відповідачем існують неприязні відносини. Її спроби нормалізувати відносини не знайшли підтримки у відповідача. Влітку 2020 року вона в черговий раз спробувала документально зробити поділ земельної ділянки. Для цього 21.08.2020 вона отримала в Якушинецькій сільській раді два рішення: щодо виділення ОСОБА_1 в користування 0,13 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 для садівництва та огородництва; щодо виділення в спільне користування з ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Такі ж рішення в сільській раді отримав і відповідач. Земельні ділянки не мають кадастрових номерів і для подальших дій (поділ, виділ, відчуження) необхідно виготовити технічну документацію і присвоїти кадастрові номера земельним ділянкам. Оскільки земельна ділянка для обслуговування житлового будинку була виділена в спільне користування, тому вони повинні разом ініціювати виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Відповідач спочатку погодився на це, але згодом відмовився, пояснюючи це тим, що він сам набуде права власності на земельну ділянку, а потім частину виділить їй. Така пропозиція не була нею прийнята, оскільки вона не мала наміру віддавати частину будинку. Для того, щоб відчужити будинок, необхідно отримати кадастровий номер на земельну ділянку, на якій він розташований, від отримання якого відповідач категорично відмовляється. З огляду на ці обставини вона робить висновок про те, що відповідач не бажає поділити земельну ділянку, яка передана їм в спільне користування, він чинить опір її праву набути у власність частину земельної ділянки, яку вона отримала в спадок після смерті батька. Єдиним виходом з цієї ситуації вона вважає судове рішення, відповідно до якого буде встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,2500 га, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 .
В судовому розгляді по справі неодноразово оголошувалася перерва з поважних причин.
В судовому засіданні 31.01.2023 позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та усі подані нею усні й письмові пояснення, а також усі свої заяви. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 31.01.2023 зазначив, що він проти такого поділу землі, оскільки він все життя працює на цій землі.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-2282 від 07.11.2011, спадкоємцями житлового будинку з прибудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить спадкодавцеві ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-1573 від 09.10.2004, є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 1/2 (одній другій) частці, та донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в 1/2 (одній другій) частці (а.с. 4).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14.08.2012 (а.с. 5-6) у справі № 203/3864/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, в натурі та встановлення порядку користування було визнано мирову угоду, укладену між сторонами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої:
ОСОБА_2 виділяється у власність в натурі така частка спадкового майна: кімната 1-5, площею 45,2 кв.м в будинку АДРЕСА_2 , вартістю 36045 грн; сарай «Б», вартістю 14652 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; погріб «п/Б», вартістю 3398 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж «В», вартістю 6707 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; ганок, вартістю 1130 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; убиральня «Г», вартістю 2089 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; огорожа № 1, вартістю 1133 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; ворота № 2, вартістю 791 грн, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; хвіртка № 3, вартістю 233 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,9210 га, вартістю 17817 грн, кадастровий номер 0520688900010050012, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, що передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 375817, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 10.01.2006 на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом; земельна ділянка площею 0,1000 га, вартістю 845 грн 44 коп., кадастровий номер 0520688901020010089, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, що передана для ведення особистого селянського господарства на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 689771, виданого Якушинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області 28.01.2008 на підставі рішення Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 15 сесії 5 скликання від 29.05.2007; всього майна в натурі ОСОБА_2 виділяється на загальну суму 86740 грн 44 коп.
ОСОБА_1 виділяється у власність в натурі така частка спадкового майна: кімната 1-3, площею 14,3 кв.м; кімната 1-4, площею 16,0 кв.м в будинку АДРЕСА_1 , загальною вартістю 24831 грн; прибудова «а», вартістю 16424 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; сарай «Д», вартістю 1489 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; погріб «п/Д», вартістю 830 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; літня кухня «Е», вартістю 24171 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; огорожа № 4, вартістю 1470 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; ворота № 5, вартістю 128 грн, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 1,9110 га, вартістю 17817 грн, кадастровий номер 0520688900010060024, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, що передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 375818, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 10.01.2006 на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом; проста іменна акція Акціонерного промислово-інвестиційного банку у кількості 1 (одна) шт., номінальною вартістю 10 (десять) грн; всього майна в натурі ОСОБА_1 виділяється на загальну суму 87176 грн. В загальному користуванні залишено криницю № 6, вартістю 13397 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Розділено порівну між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошовий вклад з належними відсотками та компенсаціями, що зберігається у Вінницькому міському відділі АТ «Ощадбанк» № 10001/0192 на рахунку № 91551.5819/18, згідно з повідомленням філії Вінницького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» від 05.08.2011 за № 34-05/2027, що підтверджується копією вищезазначеного рішення (а.с. 5-6, 7-8).
Рішенням Якушинецької сільської ради № 552/5 від 21.08.2020 було надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у спільну часткову власність орієнтовною площею 0,2500 га, що підтверджується копією даного рішення (а.с. 10)
Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною першою статті 316 ЦК України визначено право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України гарантовано непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зроблено правовий висновок про те, що чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Так, підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України. При цьому перехід права на цю земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки.
В оцінці положень статті 120 ЗК України Верховний Суд України в постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16 та від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 дійшов висновку про те, що зазначена норма визначає особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, який також пов'язаний з переходом права на будівлю і споруду, які розміщені на цій земельній ділянці.
Стаття 120 ЗК України визначає особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будівлю і споруди, які розміщені на ній, і закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) Велика Палата Верховного Суду не встановила правових підстав для відступу від вказаних висновків Верховного Суду України.
Отже, за змістом статті 328 ЦК України та статті 120 ЗК України позивач ОСОБА_1 , як співвласниця частини об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , має право користуватися земельною ділянкою, на якій цей об'єкт нерухомості розташований.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом установлено, що між позивачем та відповідачем як співвласниками нерухомого майна - житлового будинку добровільно не встановлено порядок користування земельною ділянкою, на якій цей будинок розташований.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 19 постанови від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
Для вирішення питання щодо можливості визначення порядку користування спірною земельною ділянкою ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09.12.2020 було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Вінницькій торгово-промисловій палаті.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № ОС-414 від 03.09.2021, технічно можливо встановити порядок користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ОСОБА_1 - 23/50 частка, ОСОБА_2 - 27/50 частка. На розгляд суду надано варіанти 1-5 встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до результатів топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки, виконаної спеціалістами Центральної регіональної філії ДП «УкрДАГП» по визначенню координат крайніх поворотних точок меж земельної ділянки в системі координат 1963 року, згідно часток 23/50 та 27/50, що графічно відображені на планах-схемах в додатках 2-6 до висновку та описані в досліджуваній частині (а.с. 59-95).
10.11.2021 позивач уточнила позовні вимоги, які були прийняті ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.11.2021, та виклала прохальну частину своєї позовної заяви у такій редакції: встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,2500 га, виділивши їй в користування 23/50 частини земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку, що відповідає варіанту 1.
У варіанті 1 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № ОС-414 від 03.09.2021 встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 2500 кв.м експертом пропонується: співвласнику 23/500 частки ОСОБА_1 виділити в окреме користування земельну ділянку площею 1132 кв.м, яка у додатку 2 до висновку експерта позначена жовтим кольором; співвласнику 27/500 частки ОСОБА_2 виділити в окреме користування земельну ділянку площею 1332 кв.м, яка у додатку 2 до висновку експерта позначена рожевим кольором; співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити у спільне користування земельну ділянку площею 36 кв.м по 18 кв.м кожному, яка у додатку 2 до висновку експерта позначена сірим кольором.
При розгляді варіантів суд звертає увагу, що вони мають незначні розбіжності, однак вважає за можливе встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га між співвласниками будинковолодіння, відповідно до варіанту 1 висновку експерта № ОС-414 від 03.09.2021 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи.
Запропонований варіант є найбільш наближений до пропорційності часток осіб у праві власності на будинковолодіння, відповідає фактичному користуванню земельною ділянкою, розмір земельних ділянок, які залишаються в спільному користуванні, є меншими та конфігурація земельних ділянок є більш правильної форми. Вказаний варіант не завдає шкоди раціональному використанню земельної ділянки, в тому числі із урахуванням видового використання земельної ділянки, відповідає інтересам кожного із сторін, при цьому не позбавляє можливості кожного з співвласників користуватись своєю частиною будинковолодіння, враховуючи проходи до будинку, споруд та на вулицю.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, суд вважає позов обґрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 просила судові витрати розділити між сторонами порівно, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% суми оплати судового збору, що становить 420,40 грн; 50% суми оплати за послуги по проведенню судової експертизи (відповідно до рахунку № 23-06-4/5 від 18.01.2021 сума оплати за послуги по проведенню судової експертизи склала 8040,00 грн), що становить 4020,00 грн; 50% суми оплати на проведення геодезичних робіт для складання кадастрового плану розподілу земельної ділянки (відповідно до договору № 188/01-02/21вн сума оплати за виконання геодезичних робіт для складання кадастрового плану розподілу земельної ділянки склала 2990,00 грн), що становить 1495,00 грн, таким чином, судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в загальному складають 5935,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,2500 га, на якій за адресою: АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з прибудовами та господарськими спорудами, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з частками власності житлового будинку, у порядку та розмірах, встановлених варіантом 1 висновку експерта № ОС-414 від 03.09.2021 судової земельно-технічної експертизи.
Висновок експерта № ОС-414 від 03.09.2021 судової земельно-технічної експертизи вважати невід'ємною частиною рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% понесених витрат на сплату судового збору в сумі 420 грн 40 коп., 50% понесених витрат на проведення експертизи та виконання геодезичних робіт для складання кадастрового плану розподілу земельної ділянки в сумі 5515 грн 00 коп., що в загальній сумі становить 5935 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
Повне рішення виготовлено 02.02.2023.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА