Справа №757/13283/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/246/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
17 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 01.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, справа №757/11952/22-к від 25.05.2022, а саме, ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді.
Апелянт вказує на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2022 у справі № 757/13039/22-к було накладено арешт на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
В частині накладення арешту на ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR, який належить ОСОБА_6 , відмовлено, оскільки жоден із перелічених в ст.168 КПК України випадків, коли знімається заборона на тимчасове вилучення комп'ютерних систем або їх частин до ноутбуку марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR не відноситься.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2022 у справі № 757/13039/22-к, залишив без змін.
Оскільки належний йому ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGRне було повернуто, він звернувся до Офісу Генерального прокурора та отримав відповідь, яка датована 01.11.2022 та з якої він дізнався, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2022 у справі № 757/13283/22-к накладено арешт на ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , які належать йому.
Проте, про повторний розгляд клопотання про арешт майна він в установленому законом порядку не повідомлявся, в суд не викликався, в зв'язку з чим судовий розгляд клопотання того ж самого прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про повторний арешт майна проводився без його участі.
З урахуванням зазначеного апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, яка не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи та порушує його права, як власника майна в силу наступного.
Подавши клопотання про арешт майна вдруге, прокурор приховав від слідчого судді інформацію про апеляційне оскарження попередньої ухвали, якою вже було відмовлено в арешті належного йому ноутбука марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR.
Підстави для арешту майна в повторному клопотанні прокурора не змінилися.
Київський апеляційний суд рішенням від 06.09.2022, на якому він був присутнім, дав свою оцінку першій ухвалі слідчого судді, залишивши її без змін, а прокурор ввів в оману апеляційний суд шляхом приховування факту подачі повторного клопотання про арешт майна слідчого судді та прийняття ним рішення.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2022 у справі № 757/13283/22-к підлягає поновленню з дати фактичного отримання ним копії вказаного судового рішення, тобто з 18.11.2022.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги з проханням її задовольнити, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги власника майна колегія суддів вважає, що вона непідлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна. Відомостей про направлення та отримання оскаржуваної ухвали матеріали справи не містять. Як зазначає апелянт про існування оскаржуваної ухвали про накладення арешту на майно він дізнався коли звернувся до Офісу Генерального прокурора про повернення йому ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR, який не був йому повернутий. Однак отримав відповідь, яка датована 01.11.2022, з якої вбачалось, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2022 у справі № 757/13283/22-к накладено арешт на ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , які належать йому. Копію оскаржуваного судового рішення, фактичного отримано 18.11.2022, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв'язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 42019101080000056 від 05.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що невідомі особи організували для себе на територіі? міста Києва, виготовлення, пересилання по територіі? Украі?ни, збут підроблених документів державного зразка з нанесенням на них голографічних захисних елементів з метою підтвердження і?х справжності, за допомогою Всесвітньоі? мережі "Інтернет" та використанням веб-ресурів (web-саи?тів): ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_12.
Виходячи з наданих матеріалів від Департаменту кіберполіціі? Національноі? поліціі? Украі?ни, встановлено, що до виготовлення, пересилання по територіі? Украі?ни, збут підроблених документів державного зразка з нанесенням на них голографічних захисних елементів з метою підтвердження і?х справжності причетні ряд осіб.
На виконання доручення слідчого, працівниками ДКП НП України встановлено, що для отримання підробленого документа на сайті замовнику необхідно заповнити необхідні дані (ПІБ, місто навчання, ВУЗ, спеціальність, кваліфікація, форма навчання, рік вступу, рік випуску, дата народження, бажані оцінки і т.д.), та здійснити передоплату у розмірі 200 грн. при замовленні документу зразка до 2000 року та 400 грн. при замовленні документу зразка після 2000 року.
Грошові кошти, які отримані в ході здійснення злочинної діяльності діляться між фігурантами, після чого витрачаються на власний розсуд. В подальшому зазначені особи відправляють на електронну скриньку зразки документів які замовлялися, для звірення даних. Після підтвердження, зазначені підлобні документи відправляються службою доставки «Нова пошта», інша частина суми відправляється після отримання документів через послугу «farpost».
Так в ході проведених заходів встановлено, що на Інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 зазначений номер телефону - НОМЕР_2 , на ресурсах ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 відображений один номер - НОМЕР_3 .
Окрім цього, отримано оперативну інформацію від ТОВ «Інтернет Інвест» реєстратор доменних імен (imena.ua), що при замовленні послуги з розміщення сайту (хостингу) ІНФОРМАЦІЯ_10 зазначалися наступні анкетні дані: ПІБ: ОСОБА_9 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_4 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дані про ІР-адреси, з яких здійснювався доступ до адміністративної панелі керуванні сайтом (хостингом):
НОМЕР_5 - о 13 год. 32 хв. 19 сек. 29.12.2018;
НОМЕР_5 - о 18 год. 29 хв. 44 сек. 08.02.2018;
НОМЕР_6 - о 11 год. 32 хв. 38 сек. 29.09.2016.
В ході аналізу вищезазначеної інформації, щодо реєстратору доменного імені, встановлено, що ПІБ та поштова адреса являють вигаданими, при цьому, номер мобільного телефону НОМЕР_4 - використовує ОСОБА_10 .
На даний час є інформація стосовно чотирьох ресурсів, якими користуються фігуранти в злочинних цілях: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином отримано відомості, що до вчинення кримінальних правопорушень причетний, зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , останній фактично адмініструє та формує он-лайн замовлення на вказаних веб ресурсів за допомогою яких здійснюються безпосередній збут підробних документів.
Так, 01.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, справа №757/11952/22-к від 25.05.2022, проведено обшук, за результатом якого виявлено та вилучено:
- ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR;
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , вилучене майно належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зберегли на собі сліди вчинення злочину та являється засобом вчинення кримінального правопорушення, з метою фіксування останніх, надано доручення співробітникам Департаменту кіберполіції Національної поліції, для подальшого огляду вилученого майна.
Так, 01.06.2022 слідчим слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України, винесено постанову про визнання речовими доказами вилучене майно в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході огляду вилученого майна, виявлено інформацію щодо адміністрування веб ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_13, ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_6 , через які здійснювалось збут підроблених документів державного зразка з нанесенням на них голографічних захисних елементів,
08.06.2022 року прокурор відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 01.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, справа №757/11952/22-к від 25.05.2022, а саме:
- ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR;
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_6 .
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій та потребують вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження шляхом проведення комп'ютерно технічної експертизи з метою фіксування користування в інтернет мережі сайтами ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 та здійснення збуту підроблених документів державного зразка з нанесенням на них голографічних захисних елементів.
Також є достатні підстави вважати, що вилучені при обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та критеріям зазначеним у ст. 96-2 КПК України.
15.06.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на ноутбук марки «Sony», модель «PCG-3J1V» s/n C6029FGR та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 12», imei: НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_6 .
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що 01.06.2022, органом досудового розслідуванням винесена постанова про визнання речовими доказами майна на арешті якого наполягав прокурор.
Також слідчий суддя враховуючи вище викладені обставини, встановив, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальній конфіскації, прийшов до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положенням до ч. 4 ст. 170 КПК України, випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, можливість спеціальної конфіскації майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 42019101080000056 від 05.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України та відношення до них вилученого майна,а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки використовувалось як засіб та знаряддя вчинення злочину.
При цьому у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 167 КПК України підставою тимчасового вилучення майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що виявлене майно являється беззаперечними доказами вчинення протиправних дій та потребує вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження шляхом проведення комп'ютерно технічної експертизи з метою фіксування користування в інтернет мережі сайтами ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 та здійснення збуту підроблених документів державного зразка з нанесенням на них голографічних захисних елементів.
При цьому під час апеляційного розгляду прокурором надано висновок експерта від 23.09.2022 № СЕ-19-22/29872-КТ, з якого вбачається, що серед інформаційного наповнення жорсткого диску TOSHIBA, об'ємом 500 Гб, серійний номер 79FKC06NT з наданого на дослідження ноутбуку виявлено встановлені веб-браузери «GoogleChome», «Internet Explorer» та «MozillaFirefox». Логінів та паролів не виявлено.
Виявлена історія відвідування мережі Інтернет з браузеру « Mozilla Firefox » наведена у файлі «Додаток 1.xlsx».
Вказаний файл, записано на оптичний диск, що додається до висновку експерта, як додаток 1.
2. Серед інформаційного наповнення жорсткого диску TOSHIBA, об'ємом 500 Гб, серійний номер 79FKC06NT з наданого на дослідженняноутбуку виявлено відомості щодо адміністрування веб-ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_18 посилання ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_17 посилання ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ukr-osvita.comпосилання (ІНФОРМАЦІЯ_16)
Відомостей щодо адміністрування веб-ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_15, ІНФОРМАЦІЯ_19, ІНФОРМАЦІЯ_20, ІНФОРМАЦІЯ_6 не виявлено.
Серед інформаційного наповнення жорсткого диску TOSHIBA, об'ємом 500 Гб, серійний номер 79FKC06NT з наданого на дослідження ноутбуку виявлено файли для розгортання хостінгу веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_15.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Поновити власнику майна ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4