Справа №757/56039/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/238/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
17 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року задоволено клопотаннязаступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42021000000001683 від 12.08.2021 та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Apple IMEI НОМЕР_1 та ноутбук Appleserial: С02Y92PGJK78, які належать ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2021 року та скасувати її. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000001683 від 12.08.2021 року, вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон AppleIMEIНОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що власник майна вважає дану ухвалу незаконною та не обґрунтованою, постановлену з грубим порушенням норм процесуального права.
Апелянт вказує на те, що клопотання про арешт майна подано в порушення строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, а оскаржувана ухвала про арешт майна була постановлена з порушенням строків, встановлених частиною 6 статті 173 КПК України.
Таким чином майно, яке тимчасово вилучене у ОСОБА_6 в ході обшуку в його квартирі мало бути негайно повернуто йому у відповідності до приписів пункту 3 ч. 1 ст. 169 КПК України (тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу).
Також апелянт вказує на те, що в ухвалі слідчого судді не наведено жодної обставини та жодного факту, який свідчив би, що існує загроза приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна тощо.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що в судовому засіданні 09.11.2021 слідчим суддею було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали.
При цьому, слідчим суддею представнику ОСОБА_6 в день проголошення судового рішення не було вручено вступну та резолютивну частини ухвали, з посиланням на зайнятість слідчого судді в розгляді інших невідкладних судових засіданнях.
Оскаржувану ухвалу було вручено представнику ОСОБА_6 лише 23.11.2021.
Таким чином, до 23.11.2021 ОСОБА_6 та його представник були позбавлені можливості, як ознайомитись з текстом оскаржуваної ухвали, щоб мати можливість проаналізувати аргументи та доводи слідчого судді, якими він керувався, задовольняючи клопотання про арешт майна, так і додати копію оскаржуваної ухвали до апеляційної скарги, враховуючи той факт, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції.
В судове засідання представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , не з'явився, про дату, час та місце про проведення судового розгляду був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав. З урахуванням думки прокурора щодо проведення судового засідання у відсутність представника власника майна, який не заперечував щодо проведення судового розгляду у відсутність останнього, а також з урахуванням строків розгляду даної категорії справ у відповідності до ст. 422 КПК України та вимоги ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності представника власника майна.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за участю представника власника майна. Однак, як зазначає апелянт, що 09.11.2021 року в день проголошення судового рішення не було вручено вступну та резолютивну частини ухвали з посиланням на зайнятість слідчого судді в розгляді інших невідкладних судових засіданнях. Оскаржувану ухвалу було вручено представнику ОСОБА_6 лише 23.11.2021, тобто до 23.11.2021 ОСОБА_6 та його представник були позбавлені можливості, як ознайомитись з текстом оскаржуваної ухвали, щоб мати можливість проаналізувати аргументи та доводи слідчого судді, якими він керувався, задовольняючи клопотання про арешт майна, так і додати копію оскаржуваної ухвали до апеляційної скарги, іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №42021000000001683 від 12.08.2021 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 388 КК України за фактом заволодіння службовими особами компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами у травні 2021 року шляхом обману грошовими коштами в сумі 3 млн Євро, наданих АТ «РІЕТУМУ БАНКА» у кредит компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», підробки судового рішення, його використання та замаху на вчинення незаконних дій щодо заставленого майна під даний кредит, а саме 3 412,324 т олії соняшникової нерафінованої.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2020 року у громадянина України ОСОБА_6 , який на підставі довіреності від 15.12.2020 діяв від імені швейцарської компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», у змові з іншими службовими особами цієї компанії та службовими особами ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», іншими невстановленими особами, виник злочинний умисел на протиправне заволодіння шляхом обману грошовими коштами в особливо великих розмірах.
З цією метою ОСОБА_6 від імені компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» почав переговори із латвійським банком-нерезидентом АТ «РІЕТУМУ БАНКА» щодо залучення кредитних коштів для провадження господарської діяльності компанії з експорту соняшникової олії з території У країни.
Як результат 04.02.2021 між АТ «РІЕТУМУ БАНКА», компанією «ОЛЕОС СВІС С.А.» та ТОВ МИКОЛАЇВСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕРМІНАЛ-УКРХАРЧОЗБУТСИРОВИНА» (далі - ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС») укладено договір № 032/2020 про співробітництво, відповідно до якого ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» зобов'язалося надавати компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» послуги, пов'язані із прийманням товару (соняшникової олії), який буде придбаний компанією «ОЛЕОС СВІС С.А.», та здійснювати відпуск вказаного товару виключно з дозволу банку.
Окрім цього, 15.02.2021 між компанією «ОЛЕОС СВІС С.А.» та АТ «РІЕТУМУ БАНКА» укладено договір кредитної лінії № 032/2020 на суму в розмірі 5 млн Євро. За умовами договору кредит повинен був стати доступним для компанії з метою придбання товару (олії соняшникової) та виключно після надання до банку всіх відповідних рахунків/контрактів, які укладені між компанією «ОЛЕОС СВІС С.А.» та продавцем відповідного товару.
З метою забезпечення вимог АТ «РІЕТУМУ БАНКА» до компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» між останніми 15.02.2021 також укладено договір комерційної застави № 032/2020, згідно з яким компанія «ОЛЕОС СВІС С.А.» заставила на користь банку всі належні компанії та надалі виникаючі у компанії фінансові засоби (грошові кошти, за виключенням банкнот та монет), в будь-якій валюті, а також будь-які внески, які знаходяться на будь-якому рахунку компанії в банку, а також цивільно-правові прирости та плоди.
Згодом, на виконання договору кредитної лінії, компанія «ОЛЕОС СВІС С.А.» надала АТ «РІЕТУМУ БАНКА» контракт № SFO230421.01 від 23.04.2021, який бувукладений між компанією «ОЛЕОС СВІС СА» та ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА».
Відповідно до вказаного контракту та Специфікацій № 1 та № 2 до нього ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» зобов'язалася поставити і передати у власність компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» З 350 тон +/- 5% олії соняшникової нерафінованої, з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 років загальною вартістю 4,2076 млн Євро, а компанія «ОЛЕОС СВІС С.А.» зобов'язалася оплатили вказаний товар.
У період з 05.05.2021 по 20.05.2021 на підставі наданих компанією «ОЛЕОС СВІС С.А.» заявок, АТ «РІЕТУМУ БАНКА» останній видано кредит у розмірі 3 млн Євро відповідно до платіжних доручень від 06.05.2021, 07.05.2021, 12.05.2021, 14.05.2021, 18.05.2021, 19.05.2021, 20.05.2021, який напряму був перерахований на користь ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» як оплата за товар, поставлений компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» в межах контракту № SFO230421.01 від 23.04.2021.
Відповідно до Актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» передала правовласності на українську соняшникову нерафіновану олію 2019-2020 років виробництва загальною кількістю 3 505,68 т, доставлену до ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» згідно контракту № SFO230421.01 від 23.04.2021 для компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.».
ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» на підставі розпоряджень компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» (як власника олії соняшникової нерафінованої урожаю 2019-2020 років були оформлені експедиторські розписки FСК №01/21 від 28.04.2021, №02/21 від 29.04.2021, №03/21 від 11.05.2021, №04/21 від 17.05.2021, №05/21 від 18.05.2021 на загальну кількість 3 412,324 т про передачу олії соняшникової у розпорядження АТ «РІЕТУМУ БАНКА».
На виконання Договору комерційної застави № 032/2020 приватним нотаріусом ОСОБА_10 в інтересах АТ «РІЕТУМУ БАНКА» була зареєстрована застава рухомого майна, яке є власністю компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», а саме 3 412,324 т олії соняшникової нерафінованої, з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року.
Однак майже відразу після останнього траншу по перерахункукредитних коштів АТ «РІЕТУМУ БАНКА» ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» як оплати за товар, поставлений компанії «ОЛЕОС СВІС СА.» по контракту № SFO230421.01 від 23.04.2021, ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», діючи за попередньою змовою з компанію «ОЛЕОС СВІС С.А.», ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», ОСОБА_6 , іншими невстановленими особами, продовжуючи злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння кредитними коштами АТ «РІЕТУМУ БАНКА», звернулось до ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» з вимогою про визнання за собою права власності на всю олію соняшникову нерафіновану урожаю 2019-2020 років, яка була завезена туди ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» у квітні-травні 2021 року в квоту компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» через ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» по договору комісії, пославшись на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2021 у справі № 904/7072/20. Для цього службові особи ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» підробили судовий наказ від 01.03.2021 № 904/7072/20 вищевказаного суду про начебто визнання за останнім права власності на 4920 т олії соняшникової нерафінованої з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 років, розміщеної ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», який у подальшому використали для відкриття виконавчого провадження Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ВП № 65554497.
Таким чином ОСОБА_6 , службові особи компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою між собою, вводячи АТ «РІЕТУМУ БАНКА» в оману, під прикриттям начебто реального та законного здійснення господарської діяльності з продажу олії соняшникової, не ставлячи банк до відома про існування спору між ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» та ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», про який було достеменно відомо, та те, що олія буде поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» по контракту № SFO230421.01 від 23.04.2021 по суті тим же ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» через ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» по договору комісії, вводячи в оману Господарський суд Дніпропетровської області з приводу перебування на момент винесення рішення 02.02.2021 у справі №904/7072/20 на території ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» олії соняшникової нерафінованої урожаю 2019-2020 років, що була предметом спору між ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», підробивши судовий наказ від 01.03.2021 №904/7072/20 Господарського суду Дніпропетровської області та використавши його, створили ідеальні умови, в яких протиправно заволоділи кредитними коштами АТ «РІЕТУМУ БАНКА» у сумі 3 млн Євро та вчиняють активні дії на вчинення незаконних дій щодо заставленого майна, а саме 3 412,324 т олії соняшникової нерафінованої, яка належить компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» та перебуває у заставі банку.
20.08.2021 постановою прокурора олію соняшникову нерафіновану урожаю 2019-2020 років у кількості 3 412,324 т, яка ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» була передана на комісію ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» і останнім у квітні-травні 2021 року згідно актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», та щодо якої 04.06.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_10 в інтересах АТ «РІЕТУМУ БАНКА» зареєстроване обтяження «застава рухомого майна» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
22.08.2021 службові особи ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», діючи за попередньою змовою, черговий раз вчинили спробу протиправно вивезти з ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» 3 412,324 т олії соняшникової нерафінованої, яка належить компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» та перебуває у заставі та розпорядженні АТ «РІЕТУМУ БАНКА», внаслідок встигли протиправно вивезти 414,04 т олії, після чого протиправні дії представників ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТР АКЦІЙНИЙ ЗАВОД» були припинені.
25.08.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на речовий доказ - олію соняшникову нерафіновану урожаю 2019-2020 років у кількості 3 412,324 т, яка ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» була передана на комісію ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» і останнім у квітні-травні 2021 року згідно актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», та щодо якої 04.06.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_10 в інтересах АТ «РІЕТУМУ БАНКА» зареєстроване обтяження «застава рухомого майна» незалежно від місця її знаходження та зберігання на момент винесення ухвали шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження, переміщення даного майна окрім як до місця визначеного зберігання.
26.08.2021 ухвалу про арешт майна оголошено на Термінал ТОВ «Виста-К», що підтверджується їх відміткою про отримання на супровідному листі. Однак, будь-яких відомостей про наявність арештованої олії на адресу прокурора не надходило.
У подальшому установлено, що олія соняшникова вивезена з Терміналу ТОВ «Виста-К» у невідомому напрямку та її місцезнаходження невідоме.
13.09.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на речовий доказ - олію соняшникову нерафіновану урожаю 2019-2020 років у кількості 3 412,324 т, яка ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ» була передана на комісію ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» і останнім у квітні-травні 2021 року згідно актів прийому-передачі товару від 27.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021, 17.05.2021, 18.05.2021 поставлена компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» на ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС», та щодо якої 04.06.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_10 в інтересах АТ «РІЕТУМУ БАНКА» зареєстроване обтяження «застава рухомого майна» незалежно від місця її знаходження та зберігання на момент винесення ухвали шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження, переміщення даного майна окрім як до місця визначеного зберігання.
Проведеним розслідуванням установлено, що до вчинення зазначених злочинів причетний ОСОБА_6 , який безпосередньо вів переговори та був підписантом кредитного договору від імені компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.» з АТ «РІЕТУМУ БАНКА» щодо отримання 3 млн. євро, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
13.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2019 проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон та комп'ютерну техніку, яка не вказана в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, проте може містити відомості, що мають значення для розслідування кримінального провадження. В умовах проведення обшуку, переглянути та скопіювати наявну на цих носіях інформацію не вдалося, через те, що ОСОБА_6 обмежив доступ до них та відмовився надати паролі для подолання системи логічного захисту у зазначених пристроях.
Так, 13.10.2021, під час обшуку вилучено мобільний AppleIMEIНОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78, які належать ОСОБА_6 .
Враховуючи, що вищевказане майно має доказове значення у провадженні, 13.10.2021 постановою слідчого мобільний телефон AppleIMEIНОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78, які належать ОСОБА_6 визнані речовим доказом.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України перелічене у протоколі обшуку майно, що вилучене під час проведення обшуку, а саме мобільний телефон Apple IMEI НОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78, які належать ОСОБА_6 є тимчасово вилученим майном.
22.10.2021 прокурор у кримінальному провадженні №42021000000001683 - заступник начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що вилучено 13.10.2021 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон AppleIMEI НОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78.
Зі змісту клопотання вбачається, що сторона обвинувачення просила накласти арешт на вище вказане тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.
Орган досудового розслідування вважав, що майно, яке було виявлено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , може бути зіпсовано, приховано, пошкоджено або знищено шляхом внесення змін або спотворення інформації, що на них міститься, а завданням арешту майна у відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення.
09.11.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Apple IMEI НОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78, які належать ОСОБА_6 .
Приймаючи таке рішення слідчий суддя вивчивши клопотання, надавши оцінку документам, що долучені до нього, зважаючи на постанову слідчого про визнання майна речовими доказами, з метою їх збереження, прийшов до висновку, що достатні підстави для накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на тимчасово вилучене майно, що вилучено 13.10.2021 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон AppleIMEIНОМЕР_1 та ноутбук Apple serial: С02Y92PGJK78, з тих підстав, що дане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження №42021000000001683 від 12.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 388 КК України, відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 , від 13.10.2021 року /т. 1 а.с.122-126/.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, третіх осіб, з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Також колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею перевірено, що вказане майно має безпосереднє відношення до обставин кримінального провадження №42021000000001683 від 12.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 388 КК України.
Твердження апелянта, що клопотання про арешт майна подано в порушення строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України не найшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що вилучення майна відбулося 13.10.2021, а клопотання прокурором було направлено до Печерського районного суду м. Києва поштовим відправленням відповідно до штампу на конверті 13.10.2021, тобто в той же день /т. 1 а.с. 127/.
Однак є слушними твердження апелянта, що під час постановлення оскаржуваної ухвали про арешт майна належним чином не дотримано процесуального строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України. Проте дана обставина також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з того, що як вбачається з матеріалів справи слідчим суддею вживалися заходи, щодо виклику власника майна у судове засідання, шляхом направлення повістки, що призвело до недотримання зазначеного строку.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді та підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4