03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/364/2023
Справа № 755/8040/22
16 січня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Глядик Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах захисником Глядик Богданом Миколайовичем на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою суду, 24.06.2022 року о 00:51, ОСОБА_1 у м. Києві, по вул. Русанівська Набережна, 22, керувала автомобілем «Smart Fortwo», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за згодою водія на місці зупинки за допомогою «DRAGER ALCOTEST» № 6820, що підтверджується тестом № 3988 від 24.06.2022 року, результат огляду 1,56 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Глядик Б.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 24 червня 2022 року, близько 00 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Smart д.н.з. НОМЕР_1 , була зупинена патрульними поліцейськими, які одразу ж без пояснення причин почали вимагати від неї пройти огляд на стан сп'яніння. Будучи впевненою, що у стані сп'яніння вона не перебуває, ОСОБА_2 погодилася пройти огляд на стан сп'яніння. Не заперечуючи в цілому те, що вона пройде огляд на місці, ОСОБА_1 уточнила у патрульного поліцейського, чому він вирішив, що вона може бути нетверезою. Однак останній нічого не пояснив, сказавши, що він в цьому впевнений.
Пройшовши тест із застосуванням наданого їй приладу, після отримання результату такого тесту (як ствердив патрульний поліцейський - 1,56 пром.), ОСОБА_1 одразувисловила свою незгоду із таким результатом, повідомивши поліцейському, що такого не може бути, алкоголь вона не вживала. Також ОСОБА_1 попросила патрульного поліцейського провести повторний тест на стан сп'яніння, однак останній їй відмовив, сказавши, що йому достатньо цього результату. Після цього, патрульний поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення від 24 червня 2022 року серія АДД №152263, який вручив ОСОБА_1 та відпустив. ОСОБА_1 на своєму транспортному засобі поїхала додому.
Звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додається відеозапис з реєстратора №472733. Однак, в матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 такого відеозапису не міститься. Натомість, до матеріалів долучено незрозумілий (не зрозуміло чим передбачений) висновок перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2022 року, який затверджений заступником начальника патрульної поліції у м. Києві Дмитром Євдокимовим, підписаний інспектором відділу адміністративної практики УПП у м. Києві Ганною Любчик та погоджений начальником відділу адміністративної практики УПП у місті Києві Аліною Ольховською, згідно з яким відеозапис до протоколу АДД №152263 від 24 червня 2022 року було втрачено. Разом з цим, імперативні норми законодавства взагалі не передбачають такого висновку та можливість заміни відеозапису чи пояснень свідків на такий.
Стверджує, що патрульний поліцейський проігнорував незгоду ОСОБА_1 з результатами тесту, проведеного на місці зупинки та не запропонував пройти огляд у медичному закладі. Отже, патрульним поліцейським Дацко О.М. допущено порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 або відповідних пояснень двох свідків, які є обов'язковими згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, п. 4 Порядку № 1103 від 17.12.2008 року та п. 6 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, Інструкції №1395 від 07.11.2015 року, а також не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не погоджувалася з результатами проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, що він був зобов'язаний зробити згідно з вимогами чинного законодавства. Крім того, в порушення ч.1 ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 не була відсторонена від керування транспортним засобом Smart, після складання протоколу патрульним поліцейським Дацко О.М.
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року, з огляду на те, що про наявність постанови ОСОБА_1 дізналась лише 28 вересня 2022 року.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник ОСОБА_1 - адвокат Глядик Б.М. посилається на те, що з 13 липня 2022 року до 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 перебувала за межами території України. В матеріалах справи відсутні дані про повідомлення ОСОБА_1 про дату судового засідання на 14 вересня 2022 року. 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 , з'явившись в Дніпровський районний суд міста Києва, дізналася про наявність оскаржуваної постанови і в це й же день її отримала. 07 жовтня 2022 року адвокатом була подана апеляційна скарга на постанову від 14 вересня 2022 року із клопотанням про поновлення строку для подачі апеляційної скарги. 01 листопада 2022 року Київський апеляційний суд повернув скаргу особі, яка її подала, оскільки адвокатом Глядиком Б.М. в порушення вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП не долучено до апеляційної скарги витягу з договору, засвідченого підписами сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, який обов'язково додається до ордеру.
Вислухавши ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Глядика Б.М., які підтримали клопотання про поновлення строку, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Дніпровського районного суду м. Києва було винесено судом 14 вересня 2022 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
28 вересня 2022 року ОСОБА_1 отримала копію постанови від 14 вересня 2022 року, що підтверджується її заявою.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання копії постанови суду та пропуску у зв'язку з цим строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Глядик Б.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, при розгляді даної справи суддя всупереч вищевказаних вимог закону, не вжив достатніх заходів для належної перевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та прийняв рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на те, що її вина повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 152263 від 24.06.2022 року, зі змісту якого вбачається порушення водієм п. 2.9А Правил дорожнього руху України, тестом № 3988 від 24.06.2022 року, результат огляду 1,56 проміле, та актом огляду.
Однак проаналізувавши надані докази, вважаю, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, враховуючи наступне.
Згідно з п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з п.п 2, 6,7 Розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом ; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.п.4, 6, 7 Порядку № 1103 від 17.12.2008 року огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до п.4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, Законом, Інструкцією та Порядком визначено чіткий алгоритм дій працівника поліції під час огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Однак, під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейськими не були дотримані в повному обсязі вищенаведені вимоги законодавства.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 152263 від 24.06.2022 року зазначено, що ОСОБА_1 24.06.2022 року о 00:51 у м. Києві по вул. Русанівська Набережна, 22 керувала автомобілем «Smart Fortwo», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за згодою водія на місці зупинки за допомогою «DRAGER ALCOTEST» № 6820, що підтверджується тестом № 3988 від 24.06.2022 року, результат огляду 1,56 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час огляду проведення огляду водія ОСОБА_1 свідки не залучались, протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності двох свідків.
При цьому у протоколі зазначено, що до протоколу додаються: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківка приладу «Drager «Alcotest 6820» та диск з записом реєстратора № 472733.
Однак, до матеріалів справи не було долучено вказаного відеозапису.
Разом з тим, було долучено висновок перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2022 року, в якому зазначено, що внаслідок технічного збою (автоматичного оновлення програмного забезпечення) на сервері УПП у м. Києві ДПП відеозапис до протоколу серії ААД №152263 від 24.06.2022 року було втрачено.
Проте, обставини, вказані у зазначеному висновку, не виключають обов'язку долучення такого відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП. Наданий висновок про втрату відеозапису з нагрудної камери поліцейського не замінює такого відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Розділом 2 вказаної Інструкції визначено порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів.
Отже, для підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 2.9 Правил дорожнього руху України, органом поліції, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би бути наданий відеозапис фіксації події за участю водія ОСОБА_1 , який би міг беззаперечно підтвердити даний факт, або у разі неможливості відеофіксації працівники поліції при проведенні огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та складенні протоколу про адміністративне правопорушення мали залучити двох свідків.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП визначено, що матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі та в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджує, що після отримання результатутесту вона висловила свою незгоду із таким результатом, повідомивши про це поліцейському, оскільки алкоголь не вживала, та наполягала на проведенні повторного тесту на стан сп'яніння, однак поліцейський їй, відмовив, сказавши, що йому достатньо цього результату.
З огляду на викладене, в даному випадку, відсутність технічного відеозапису до протоколу серії ААД №152263 від 24.06.2022 року (або незалучення поліцейськими двох свідків під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки) та складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечить ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку № 1103 від 17.12.2008 року, Розділу Х Інструкції № 1395 від 07.11.2015 року «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП слід вважати таким, що складений з порушеннями вимог чинного законодавства, та не може вважатись належним та допустимим доказом.
З цих же підстав не можуть бути прийняті до уваги роздруківка алкотестеру «Драгер» та акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В даному випадку, саме по собі описання адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути беззаперечним доказом вчинення особою такого правопорушення за відсутності інших обов'язкових складових, встановлених ст. 266 КУпАП, зокрема, за відсутності технічного відеозапису за участі цієї особи або незалучення поліцейськими двох свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд залишив поза увагою недостатність доказів доведеності її вини у вчиненні такого правопорушення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зазначені обставини суд першої інстанції належним чином не дослідив, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах захисником Глядик Богданом Миколайовичем - задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- скасувати, провадження у справі - закрити з підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук