[1]
10 січня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Оропая О.В., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року про визнання винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 рокуОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 рокувиправлено описку в постанові Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та вказано вважати вірним прізвище ім'я та по батькові ОСОБА_1 .
Згідно з постановами судді 18 липня 2022 року, близько 08 год. 30 хв., ОСОБА_1 на просп. Оболонському, 12/2 в м. Києві керував автомобілем «MITSUBISHI», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога. Згідно з висновком КНП «Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 перебував у наркотичному сп'янінні (стимулятори - амфетамін).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Оболонського районного суду м. Києва у справі №756/8558/22, а справу закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що рішення прийняте без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду докази не є достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в мотивувальній частині суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком КМНКЛ «Соціотерапія», проте зазначені висновки суду є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам.
Апелянт вважає, що складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП було здійснено безпідставно, факт керування автомобілем не доведено, факт керування автомобілем він заперечує, матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження такого факту та вказує, що даний факт може підтвердити його знайомий ОСОБА_3 .
У матеріалах справи відсутні відеозаписи з боді камери патрульних поліцейських, які нібито зупиняли ОСОБА_1 , внаслідок чого відсутні докази факту зупинення автомобіля під його керуванням.
Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи міститься рапорт про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, а долучені відеозаписи з особистого мобільного телефону поліцейського не мають сили доказу та не можуть враховуватися судом, як докази.
Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що йому працівниками поліції не були роз'яснені права та строки оскарження протоколу згідно зі ст.ст. 287-289 КУпАП.
Працівниками поліції, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, його не було відсторонено від керування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника Оропая О.А., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, а постанову судді необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, висновком КНП КМНКЛ "Соціотерапія", щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відеозаписом та рапортом працівника поліції.
Сукупність вказаних доказів, на думку судді апеляційної суду, є достатньою для підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги про те, що зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду докази не є достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними.
Доводи апелянта про те, що складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП було здійснено безпідставно, оскільки факт керування ОСОБА_1 автомобілем не доведено є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, убачається, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , не заперечуючи факту керування ним транспортним засобом, погоджується пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Під час оголошення ОСОБА_4 працівником поліції змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також не заперечував факт керування автомобілем, лише зазначив, що даний автомобіль йому не належить.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи міститься рапорт про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, а долучені відеозаписи з особистого мобільного телефону поліцейського не мають сили доказу є безпідставними.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення, при цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.
Таким чином, відеозапис, здійснений із застосуванням мобільного телефону, який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
Водночас, чинними нормами КУпАП не встановлено вимог щодо визнання доказів недопустимими, відтак відеозапис з мобільного телефону, проведений поліцейським у цьому провадженні, на якому зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , є належним і допустимим доказом.
Вказаним відеозаписом підтверджується добровільна згода ОСОБА_1 на проведення огляду у медичному закладі на стан наркотично сп'яніння, який і був проведеним, що підтверджується висновком КНП КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Посилання апелянта на те, що йому не були роз'яснені права та строки оскарження протоколу згідно зі ст.ст. 287-289 КУпАП, є неспроможними, оскільки вказаними нормами закону передбачено оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, за протоколами, складеними уповноваженими на те особами, окрім протоколів про адміністративні правопорушення, які передаються на розгляд суддів.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені вимоги ст. 63 Конституції України та права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, ця обставина засвідчена його власноручним підписом, а також підтверджується відеозаписом.
Посилання апелянта на те, що його, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, не було відсторонено від керування транспортним засобом також спростовується його власноручним записом у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він залишає автомобіль на місці зупинки та зобов'язується не керувати.
Таким чином, постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В.Ковальська
Справа №756/8558/22
Провадження №33/827/97/2023
Головуючий у І інстанції Дев'ятко В.В.
Доповідач Ковальська В.В.