унікальний номер справи № 361/2606/22
апеляційне провадження № 33/824/3570/2022
28 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді Білич І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій міститься клопотання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який, на думку скаржника, пропущений з поважних причин, оскільки з постановою скаржник ознайомився 31 жовтня 2022 року та 11 листопада 2022 року подав апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені в скарзі обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, а також керуючись принципом доступу до правосуддя, строк підлягає поновленню з підстав поважності причин його пропуску.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначав, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказуючи, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише прохав про проходження такого огляду в медичному закладі за допомогою відібрання зразків біологічного середовища. Оскільки, невдовзі у зв'язку з наявністю захворювання серця він приймав спиртовмісний медичний препарат «Корвалол», а тому запах з порожнини рота є наслідком підвищеного рівня вмісту цукру в крові. При цьому, в медичному закладі йому було відмовлено пройти огляду шляхом здачі біологічного середовища у зв'язку з зайнятістю лікаря.
Крім того, звертав увагу, що відеозапис працівника поліції, який долучений до матеріалів справи містить процедуру складання постанови з якого вбачається відсутність у ОСОБА_1 порушення координації рухів та мови. Відтак, вважав, що даний доказ не містить інформації, яка підтверджувала б обставини інкримінованого правопорушення.
У судовому представник ОСОБА_1 - адвокат Лещенко С.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених в ній підстав. Також додавши, що його довіритель має підвищений рівень цукру в крові, а відтак не вживає алкогольні напої. Про що надані суду підтвердження в додатках до апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вислухавши пояснення осіб, що з'явилися, суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами поданої апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожного руху учасники дорожного руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху, особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (зі змінами та доповненнями) водій серед іншого зобов'язаний:
-виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів -посадових осіб військової інспекції безпеки руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортними засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленні до закладу охорони здоров'я та акті огляду, відповідно до яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, мала ознаки алкогольного сп'яніння та відмовилася від проходження огляду для визначення стану сп'яніння, відеозаписі, а також поясненнях самого ОСОБА_1 та поясненнях свідка ОСОБА_4 , опитаного за його клопотанням, згідно з якими заперечувався факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зокрема, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ № 257314, ОСОБА_1 18 червня 2022 року о 00 год. 15 хв. в м. Бровари Київської області, по вул. Героїв України, керував транспортним засобом "BMWI3" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння алкотестером «Драгер» або у медичному закладі відмовився.
Зі змісту даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 надав пояснення на окремому аркуші. В поясненнях зазначив, що під час подорожі до місця проживання відчув різкий біль в області серця, страждає на серцеву недостатність. В автомобілі був в наявності препарат «Корвалол» , який ОСОБА_1 прийняв для зменшення болю. На світлофорі до останнього під'їхав автомобіль ДПС і звинуватили його у вживанні алкоголю. Алкоголь не вживає, так як хворіє на серцеві захворювання і виразкову хворобу шлунку. Від проходження повного медичного обстеження не відмовлявся.
За вмістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Згідно з п.12 розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу і швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається зі змісту запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час дії комендантської години. Під час спілкування з водієм, працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» від чого останній відмовився. При цьому, згодом скаржник погодився на проходження огляду у медичному закладі. Працівники поліції доставили ОСОБА_5 до медичного закладу для проходження огляду, де останній зазначив, що буде проходити огляд лише за допомогою здачі біологічного матеріалу. Лікар з працівниками поліції надали алкотестер «Драгер» та відповідні документи, повідомивши, що освідування на стан алкогольного сп'янінні встановлюється за допомогою здачі біологічного матеріалу у випадку ДТП. Після чого, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо, доводів апеляційної скарги стосовно відмови у проходженні огляду за допомогою здачі біологічного матеріалу, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 9 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пунктом 14 даної Інструкції встановлено якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Враховуючи викладене, законом передбачено встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою біологічного середовища у випадку передбаченому п.14 Інструкції, отже в діях працівників поліції відсутні будь-які порушення порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Також не можуть бути підставою для скасування постанови суду і доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 маючи захворювання серця приймав спиртовмісний медичний препарат «Корвалол», а запах з порожнини рота є наслідком підвищеного рівня вмісту цукру у крові, так як ОСОБА_1 за наявності таких захворювань прийнявши для себе рішення щодо подальшого керування транспортними засобами, будучи водієм, знаючи ПДР повинен був визначатися з медикаментозним призначенням лікування, яке б виключало в собі наявність спиртовмісних препаратів.
Крім того, надані в додатках до апеляційної скарги результати досліджень не спростовують висновків суду так як вказують на стан здоровя ОСОБА_1 станом на 13 грудня 2019 року (лабораторія СІНЕВО) в той час як події адміністративного правопорушення мали місце -18 червня 2022 року, довідка лікаря кардіолога «ДОБРОБУТ» складена 05 листопада 2022 року, тобто після зазначеної події.
Протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 257314 від 18 червня 2022 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП, складений відповідно до Інструкції, містить всю необхідну інформацію, визначену законодавством, щодо обставин правопорушення по суті обвинувачення.
Суд вважає, що будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити скаржникові строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту прийняття, оскарженню не підлягає.
Суддя