Провадження № 22-з/803/51/23 Справа № 185/3617/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
01 лютого 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі
за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Куйбишевського районного суду міста Донецька за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року, -
25 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Куйбишевського районного суду міста Донецька за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовлено. Роз'яснено учасниками справи на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів та право на звернення до суду з заявою про встановлення факту розірвання шлюбу (а.с.25-26).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року, - залишено без змін (а.с.66-68).
До Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви, посилався на те, що відповідно до норм ст. 495 ЦПК України, заявники звільняються від оплати судових витрат, у справі про відновлення втраченого провадження, що є підставою для повернення йому сплаченого судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп. (а.с. 74).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява не підлягає задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи з наведеного додаткове рішення може бути ухвалено виключено з правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 270 ЦПК України.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (тепер - ст. 270 ЦПК України) воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі.
Звертаючись з заявою про ухвалення додатковго рішення та повернення судового збору заявнику, останній посилався на вимоги ст. 495 ЦПК України.
Згідно ст. 495 ЦПК України, у справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу.
Тобто положення вищезазначеної статті звільняють заявника у даній категорії справ від сплати судового збору за подання заяви, а не оскарження ухвали суду першої інстанції у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав несплати судового збору. Апелянт виконав вимоги ухвали та сплатив судовий збір, касаційну скаргу на ухвалу суду не подав.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», cтаттею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Враховуючи, що підстав повернення судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір" не встановлено, тому заява ОСОБА_1 підлягає залишеннню без задоволення.
Керуючись ст. 270, 495 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та повернення судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: