31 січня 2023 року Справа 160/9696/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСидоренко Д.В.
за участі секретаря судового засіданняДидочкіна О.А.
за участі:
представника позивача Сліпець С.С.
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
07.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути суму податкового боргу до бюджету в розмірі 113995,98 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 113995,98 грн., а саме заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань згідно винесених податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року призначено адміністративну справу №160/9696/22 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу до розгляду в порядку загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.
В підготовче засіданні призначене на 31.01.2023 року з'явився представник позивача, представник відповідач в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Дане клопотання просив розглянути без його участі.
В обґрунтування даного клопотання представником відповідача зазначено, що предметом стягнення, виходячи з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, є заборгованість зі сплати за оренду плату з фізичних осіб. Відповідно до ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктах, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельний кодексом України. Аналіз норм діючого в Україні законодавства дає підставу зробити висновок, що податкові органи не визначені діючим законодавством як орендодавці земель державної та комунальної власності, а отже, не є стороною укладених органами місцевого самоврядування договорів оренди земельних ділянок. Рішення про стягнення орендної плати з відповідача не повинно створювати ризик подвійного стягнення одного й того ж платежу - з боку контролюючого органу, як особи, яка здійснює контроль за сплатою орендної плати у вигляді податкового боргу, а Криворізькою міською радою, як безпосереднім орендодавцем, який має абсолютне законне право звернутись до суду з позовною про стягнення орендної плати за земельні ділянки, у вигляді заборгованості зі сплати орендної плати за ті самі земельні ділянки та за та самі періоди. Представник відповідача просить закрити провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представник позивача щодо закриття провадження у справі заперечував.
Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 286.5 статті 268 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктами 287.1, 287.2 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. «е» пункту 176.1. статті 176 ПК України, платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Положеннями пункту 95.1. статті 95 ПК України, встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За визначенням підпункту 14.1.1376 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 41.4. статті 42 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11 ПК України).
Пунктом 20.1. статті 20.1. ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: 20.1.19. застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, розгляд якої передбачено в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, є необґрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає.
Також, в ході підготовчого засідання судом поставлено питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Представник позивача щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував.
Відповідно до частин 1, 2 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами ч.1 ст.183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно із ч.3 ст.173 КАС України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо закінчення підготовки справи до судового розгляду, у зв'язку із чим вважає за можливе закрити підготовче провадження та перейти до судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 183, 238, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволені клопотання про закриття провадження у справі.
Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21 лютого 2023 року о 13:30 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 01.02.2023 року.
Суддя Д.В. Сидоренко