Справа № 296/7423/22
2/296/236/23
16 січня 2023 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді - Шалоти К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (ex parte) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу №1 про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. 31.10.2022 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до Житлово-будівельного кооперативу №1 (далі також - ЖБК №1, відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на свою користь: (1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 49 589,64 грн; (2) середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення; (3) моральну шкоду у розмірі 20 тисяч гривень.
1.2. Позов мотивований тим, що з 20.09.2019 позивач була прийнята на роботу двірником та за суміщенням прибиральницею під'їздів по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , а 30.09.2022 звільнена з роботи за власним бажанням. У день звільнення відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем по заробітній платі за період з 01.01.2022 по 30.09.2022.
1.3. Посилаючись на наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по заробітній платі та іншим виплатам за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 у розмірі 44 377,34 грн, а також вказуючи на тривалість затримки з виплати заробітку, позивач стверджувала про завдання їй відповідачем моральної шкоди, яку вона оцінила у розмірі 20 000 грн, у зв'язку із чим остання звернулась до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 07.11.2022 ухвалою суду звільнено позивача від сплати судового збору за подання позову, відкрито провадження у цивільній справі №296/7423/22, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (ex parte), встановлено відповідачу строк на подання відзиву та доказів на підтвердження заперечень проти позову.
2.2. 15.11.2022 представник відповідача отримав копію позовної заяви та ухвалу суду про відкриття провадження у справі, що стверджується підписом у зворотньому повідомленні про вручення рекомендованого відправлення №6106100271839.
2.3. Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (ex parte), ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву у строк, визначений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 02.09.2019 ОСОБА_1 прийнято на роботу двірником та за суміщенням прибиральницею під'їздів в ЖБК №1, що стверджується копією наказу ЖБК №1 від 29.08.2019 за №27-К (а.с. 10).
3.2. 30.09.2022 ОСОБА_1 звільнено з роботи в ЖБК №1 за власним бажанням, що стверджується записом №18 в трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с. 11-12).
3.3. З січня по вересень 2022 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 44377,34 грн, що стверджується копією довідки бухгалтера ЖБК №1 від 12.10.2022 (а.с. 9).
ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
4.2. Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
4.3. Відповідно до частини 1 статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
4.4. За змістом частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
4.5. Згідно із частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
4.6. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
4.7. Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на день звільнення) відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. Між сторонами виникли спір з приводу стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування завданої моральної шкоди.
(і) Щодо вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати
5.2. З матеріалів справи вбачається, що з 02.09.2019 по 30.09.2022 позивач перебувала з відповідачем в трудових відносинах та за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем із виплати заробітної плати у розмірі 44 377,34 гривень.
5.3. Суд звертає увагу, що право працівника на своєчасне отримання заробітної плати, що є винагородою за виконану роботу гарантоване статтею 43 Конституції України, статтею 47, 94, 116 Кодексу законів про працю України, статтями 1, 24 Закону України "Про оплату праці".
5.4. Так, відповідно до статті 24 Закону України "Про оплату праці" своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, а відповідно до статті 25 цього Закону забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
5.5. Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід'ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 мотивувальної частини).
5.6. Ураховуючи невиконання відповідачам обов'язку щодо своєчасної виплати належного позивачу заробітку за період з 01.01.2022 по 30.09.2022, неподання відповідачем заперечень щодо розміру заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 у розмірі 49 589,64 гривень (з подальшим утриманням податків і обов'язкових платежів).
(іі) Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку
5.7. У позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
5.8. Так, відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
5.9. Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок).
5.10. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (пункт 2 Порядку), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку).
5.11. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).
5.12. Середньоденна заробітна плата позивача становить 226 грн. 41 коп. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів), виходячи з розрахунку: (4 300,01 грн + 5 662,05 грн) / (21 р.д + 23 р.д.); де 8 400 грн нарахована заробітна плата за липень та серпень 2022 року (останні два місяці перед звільненням); 44 р.д. - сумарна кількість робочих днів у липні-серпні 2022 року.
5.13. Отже, ураховуючи невиплату відповідачем належних позивачу сум при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.10.2022 (наступний день після звільнення) до 25.01.2023 (день ухвалення рішення) у розмірі 16 754 грн 34 коп. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів), виходячи з розрахунку: 226,41 грн. х 74 р.д., де 226,41 грн. - середньоденна заробітна плата позивача; 74 р.д. сумарна кількість робочих днів затримки розрахунку (з 01.10.2022 по 16.01.2023).
(ііі) Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди
5.14. Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказувала, що несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачу завдано моральних страждань, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, змусило позивача економити на харчах, що негативно вплинуло на відносини у родині, у зв'язку із чим позивачу спричинено моральну шкоду, яку остання оцінила у 20 000 грн.
5.15. Суд звертає увагу, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
5.16. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
5.17. З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
5.18. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу у зв'язку із невиплатою заробітної плати, Суд враховує, що станом на день ухвалення рішення затримка виплати позивачці заробітної плати триває понад один рік (з 01.01.2021), а щодо інших належних позивачці сум при звільненні - четвертий місяць (з 01.10.2022), що дає суду підстави вважати, що вказані обставини негативно вплинули на нормальні життєві стосунки позивача і об'єктивно вимагали докладання додаткових зусилля для зміни організації свого життя, у зв'язку з чим, суд з урахуванням принципів справедливості, виваженості та розумності вважає наявними правові підстави для часткового задоволення позову про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 гривень.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. За правилами часини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.2. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною собою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6.3. Враховуючи, що при поданні до суду позовної заяви позивач не сплачувала судовий збір у встановленому законом розмірі, оскільки в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення заборгованості з заробітної плати, а за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди звільнена від сплати судового збору ухвалою суду від 07.11.2022, а також те, що за наслідком розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, а тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп., оскільки 1 % від задоволеної частини позовних вимог становить 693,44 грн (0,01 х (49589,64 грн + 16 754,34 грн + 3000 грн), тобто є меншим ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є мінімальною сумою судового збору, що підлягає сплаті на користь держави за подання до суду позовної заяви.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №1 на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 44 377 (сорок чотири тисячі триста сімдесят сім) гривень 34 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 16 754 (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривні 34 коп., з подальшим утриманням з вказаних сум податків і обов'язкових платежів, та відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за останній місяць роботи у розмірі 5841 (п'ять тисяч вісімсот сорок одна) гривня 46 коп., з подальшим утриманням з вказаної суми податків і обов'язкових платежів.
5. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_6
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач:
Житлово-будівельний кооператив №1
зареєстроване місцезнаходження за адресою:
10001, м. Житомир, м-н Привокзальний, 6/126, кв. 40
код ЄДРПОУ 20403103
Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА