01 лютого 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/14371/22
Провадження № 22-ц/4820/354/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.
розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року, суддя Козак О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
встановив:
В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», (далі - підприємство), в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» на його користь 62640 грн. майнової та 36590 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказав, що він є співвласником і мешканцем квартири АДРЕСА_1 .
28.05.2022 року, з вини відповідача, внаслідок неналежного закриття води у трубопроводі дахової котельні, яка розташована над його квартирою і експлуатується МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», водою було залито спальну кімнату квартири АДРЕСА_1 .
На початку червня 2022 року в спальній кімнаті силами та засобами відповідача було проведено ремонт стелі. Однак, в кінці червня він виявив пошкодження ламінату на підлозі у відповідній кімнаті, про що також було повідомлено відповідача, однак відповідні пошкодження відповідачем усунуто не було.
Згідно з розрахунком, складеним ТОВ «Теплобудтермо» на замовлення позивача, вартість суми збитків, що підлягають стягненню із МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» на його користь у зв'язку із придбанням матеріалів для укладанням підлоги у пошкодженій витоком води кімнаті позивача, з урахуванням вартості робіт та винесенню занесенню меблів та будівельного сміття складають 62640 грн.
ОСОБА_1 також послався на заподіяння йому моральної шкоди такими протиправними діями підприємства, оскільки він зазнав тривоги та страху через неможливість зберегти належне йому майно від протиправних дій працівників відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований з 20.05.2010 року в АДРЕСА_2 .
Судом було встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 , є дружина позивача, яка набула у власність відповідну квартиру за рішенням суду внаслідок поділу майна подружжя.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що він є співвласником або користувачем вищевказаної квартири, та, відповідно, йому було завдано майнової та моральної шкоди внаслідок пошкодження житла.
Справа не містить доказів на підтвердження обставин щодо пошкодження підлоги у вищевказаній квартирі, зокрема, щодо її площі та характеру пошкодження, її покриття внаслідок залиття, яке що відбулося 28.05.2022 року та, відповідно, необхідності її заміни. Не доведено позивачем належними та допустимими доказами також і заподіяння йому діями відповідача моральної шкоди, та її розміру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що рішення суду є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Судом першої інстанції належним чином не перевірено доводів позивача, які мають значення для правильного вирішення справи, не надано належної оцінки наявним у справі доказам.
Суд не надав оцінки тій обставині, що він перебуває із власником квартири, ОСОБА_2 , у зареєстрованому шлюбі та постійно проживає у цій квартирі з 2000 року, отримавши ордер на вселення.
Крім того, саме він укладав договір із МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» щодо надання відповідних послуг із теплопостачання.
Судом не враховано, що актом обстеження квартири АДРЕСА_1 , було встановлено залиття спальної кімнати та намокання підлоги у ній.
Розгляд справи проведений судом в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що 28.05.2022 року відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 внаслідок витоку теплоносія з трубопроводу дахової котельні.
Згідно з актом від 28.05.2022 року, складеним ОСОБА_1 та працівниками підприємства, витік води стався внаслідок демонтажу лічильника холодної води, зроблено фотознімки наслідків залиття водою вказаної квартири (а.с. 7).
28.05.2022 року мешканцями будинку по АДРЕСА_3 складено акт про залиття квартири АДРЕСА_4 через протікання води зі стелі. У спальній кімнаті внаслідок залиття рівень води на підлозі сягав 2-3 мм (а.с. 8).
Відповідно до листа МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» №868/07 від 08.07.2022 року, в результаті витоку води в квартирі АДРЕСА_1 , було пошкоджено частину стелі, стіни та шафа. За усною домовленістю сторін підприємство виконало роботи по шпаклюванню і фарбуванню стелі, стін, а також ремонт направляючих запчастин та заміну шухляди в комоді (а.с. 24).
Згідно зі ст.ст. 395, 396 ЦК України речовими правами на чуже майно є, в тому числі, право володіння та користування ним, а особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Положеннями ст. 397 ЦК України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки або іншого нерухомого майна.
Особа, яка має речові права на спірну квартиру, має право на захист своїх прав, пов'язаних із користуванням, в тому числі на відшкодування шкоди відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Вказане узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі № 6-1365цс17 та у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 334/10730/15-ц.
Залиття водою квартири АДРЕСА_1 внаслідок витоку теплоносія в даховій котельні 28.05.2022 року, яка обслуговується МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», а також правомірне володіння цією квартирою позивачем ОСОБА_1 в суді відповідачем не оспорено.
Враховуючи, що справа не містять доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у ОСОБА_1 права користування чи володіння квартирою, тому колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду щодо не заподіяння позивачу майнової та моральної шкоди.
Згідно з частини третьої статі 386 ЦК України власник, права якого порушено, має право на відшкодування завданої йому шкоди.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається зі змісту розрахунків, проведених ТОВ «Теплобудтермо» на замовлення позивача, вартість робіт з укладення ламінату в кімнаті площею 21,5 кв.м. в кв. АДРЕСА_1 , становить 17595 грн., вартість відповідних матеріалів для проведення робіт становить 33245 грн., вартість по винесенню-занесенню меблів та будівельного сміття у вказаній кімнаті становить 11800 грн. (а.с. 38-40).
Відповідні роботи відповідачем не проводилися, що було визнано представником останнього в суді.
Внаслідок пошкодження з вини відповідача квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у володінні позивача, останньому завдано майнової шкоди в сумі 62640 грн., розмір якої МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» спростовано не було, у зв'язку з чим ця шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі.
Посилання підприємства на те, що надані ОСОБА_1 розрахунки вартості шкоди не містять об'єктивного розміру завданої шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» не спростувало розміру цієї шкоди.
Представник відповідача не скористався своїм правом заявити в суді клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою з'ясування питання щодо причин залиття водою квартири та розміру заподіяної цим залиттям шкоди позивачу (узгоджується із постановою Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі №759/4781/16-ц).
Інші доводи підприємства щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та пошкодженням покриття підлоги колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки зі змісту складеного акту про затоплення квартири від 28.05.2022 року вбачається не спростований факт залиття підлоги водою у житловій кімнаті квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Враховуючи, що протиправними діями МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» ОСОБА_1 було заподіяно моральної шкоди, що виразилось у душевних стражданнях з приводу пошкодження майна, яке перебувало у його володінні, витраченого часу на відновлення попереднього стану, колегія суддів, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості дійшла висновку, що належною компенсацією завданої позивачу моральної шкоди є грошова сума у розмірі 2000 грн., яка є достатньою для розумного задоволення потреб останнього та не призведе до його безпідставного збагачення.
Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 62640 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова