31.01.2023 Справа №607/1647/23
провадження № 3/607/854/2023
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця (РНОКПП НОМЕР_1 ),
за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу №21/19-00-24-07-01-2 про адміністративне правопорушення від 11 січня 2023 року, при проведенні звірки поданої звітності за ІІІ квартали 2022 року щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 , встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчинив правопорушення несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за ІІІ квартали 2022 року, чим порушено п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 1 розділу II Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу нарахованого, (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за №1304/35587, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, свою вину у вчинені правопорушення визнає та щиро розкаюється.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 49.18.2, п. 49.18, ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п. 51.1, ст. 51 Податкового кодексу України, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
За змістом п.п. «б», п. 176.2, ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Диспозицією ч. 1 ст. 163-4 КУпАП передбачена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено з матеріалів справи, зокрема з інформаційної довідки ГУ ДПС у Тернопільській області №479/6/19-00-24-07/1060 від 17 січня 2023 року та підтверджено поясненнями гр. ОСОБА_1 останній перебуває на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області, як фізична особа - підприємець.
Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які містяться в протоколі №21/19-00-24-07-01-2 про адміністративне правопорушення від 11 січня 2023 року; висновками зазначеними в акті №151/19-00-24-07-01-2/2970712231 від 11 січня 2023 року про результати камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартали 2022 року.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, тобто неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, те що він визнав вину у вчинено та щиро розкаявся, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції частини 1 статті 163-4 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 536,80 грн.
Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 7, 22, 23, 33, 163-4, 221, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3 (трьох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) грн.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець