Справа № 569/1011/23
30 січня 2023 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Харечко С.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із вказаною вище заявою, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , являється багатодітним батьком неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч. 2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:
-згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;
-чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;
заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
-встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Заявник в заяві про встановлення факту зазначає, що 24 лютого 2022 року Президентом України було підписано указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із загальновідомим фактом акту збройної агресії російської федерації відносно нашої держави, дія якого триває по сьогоднішній день. Разом з тим, враховуючи факти збільшення кількості ракетних обстрілів російської федерації по території України, зокрема по інфраструктурним об'єктам, що знаходяться у Рівненській та Волинській областях, а також й те, що російська федерація збільшує кількість своїх військових на території республіки білорусь, існує велика ймовірність масштабного наступу на західні регіони України, а відтак, для забезпечення реалізації прав та інтересів власних дітей, зокрема, задля збереження їхнього життя та здоров'я, у заявника й існує необхідність у зверненні до суду з даною заявою. Встановлення факту перебування вищенаведених неповнолітніх дітей заявника на його утриманні призведе до виникнення права заявника на тимчасовий перетин адміністративного кордону України з метою безпечного влаштування тимчасового життя та побуту сім'ї ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
За змістом п.2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України є територіальним органом Адміністрації Державної прикордонної служби України, наділеним владними управлінськими функціями у згідно компетенції, визначеної законодавством України, виконує завдання щодо забезпечення недоторканності кордону, запобігання конкретним злочинам та адміністративним правопорушенням, пов'язаним з протиправною діяльністю на кордоні, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Визначаючи, чи пов'язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦКУкраїни. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Суд зауважує, що окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Вимоги заявника у цій справі, пов'язані з необхідністю вирішення спору про право заявника на перетин державного кордону, яке може виникнути у майбутньому. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що у цій справі заявник звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, не виклавши вимоги з приводу оскарження дій (рішень) суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що у відкритті провадження у даній цивільній справі слід відмовити та роз'яснити заявнику право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 293, 315, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення із зазначеними вимогами до Рівненського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в Рівненський апеляційний суд.
Суддя Харечко С.П.