печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61066/21-к
21 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Буд» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000000032, -
12.11.2021 директор ТОВ «Альма-Буд» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 (справа №757/57400/21-к) на речові докази, а саме: грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Альма-Буд» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КІБ», у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12.01.2021.
Обґрунтовуючи клопотання, директор ТОВ «Альма-Буд» зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки арештоване майно не відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України. Так вказує, що накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні. При цьому в матеріалах досудового слідства відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що належні ТОВ «Альма-Буд» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також зазначає, що досудове розслідування здійснюється відносно невстановлених осіб, а не безпосередньо відносно ТОВ «Альма-Буд» або його службових або уповноважених осіб. До того ж вказує, що арештовані грошові кошти є власністю ТОВ «Альма-Буд» і результатом його прозорої господарської діяльності, а тривале обмеження права користування та розпорядження розрахунковими банківськими рахунками (майже 9 місяців) знаходяться поза розумною межею, чим порушується справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданнями кримінального провадження. З огляду на вказане, заявник просить задовольнити клопотання та скасувати накладений арешт.
Представник власника майна ОСОБА_4 на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Вимоги клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Офіс Генерального прокурора про час, місце та дату судового засідання повідомлені завчасно та належним чином, жодних заяв щодо розгляду справи до слідчого судді не надходило.
Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, строків розгляду клопотань, не вбачає підстав для відкладення розгляду клопотання, а тому вважає можливим провести його розгляд за відсутності осіб, що не з'явилися, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Як вбачається із матеріалів, що надані в обґрунтування клопотання про скасування арешту майна, Управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12.01.2021, за фактами привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.
29.10.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/57400/21-к задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Альма-Буд» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КІБ».
У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 29.10.2021.
Щодо доводів представника власника арештованого майна з приводу того, що ні ТОВ «Альма-Буд», ні його службові або уповноважені особи не є фігурантами кримінального провадження, то слід зазначити, що арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною чи обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення.
Також у своєму клопотанні представник власника майна посилається на відсутність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Альма-Буд», оскільки дане майно було правомірно набуте юридичною особою, зазначивши, що товариство здійснює прозору господарську діяльність, про що подав копію договору поставки № 445 від 25.06.2021 та копії платіжних доручень № 1416 від 29.10.2021, № 1437 від 01.11.2021.
Поряд з тим, зазначена обставина безумовно не свідчить про необґрунтованість накладеного арешту чи невідповідність коштів, які обліковуються на банківському рахунку ТОВ «Альма-Буд», критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України. Так, представником власника майна в обґрунтування доводів клопотання не долучено належних доказів того, що грошові кошти, які знаходяться на вказаному банківському рахунку, набуті в результаті правомірної господарської діяльності юридичної особи, зокрема не надано даних щодо руху грошових коштів по даному рахунку, відомостей стосовно усіх контрагентів, за участю яких ТОВ «Альма-Буд» здійснює господарську діяльність, що слугувало б підставою слідчому судді дійти беззаперечного висновку про відсутність зв'язку грошових коштів, які обліковуються на зазначеному банківському рахунку, та на які накладено арешт, із кримінальним правопорушенням, обставини вчинення якого є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та їх невідповідність критеріям речового доказу.
Слідчий суддя також зауважує, що при вирішенні питань про накладення арешту слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, обставина на яку посилається представник власника майна в обґрунтування доводів клопотання, підлягає оцінці судом при розгляді кримінального провадження по суті, і для вирішення питання про скасування арешту майна значення не має.
Окрім того, посилання заявника на те, що безготівкові кошти не можуть визнаватися речовими доказами, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки зазначене майно може бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набутим в результаті його вчинення, а відтак наявні правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для його арешту. Крім того, ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Абзацом 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває, і з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, з урахуванням мети накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, копії документів, долучені представником власника майна до клопотання, не спростовують обґрунтованої підозри в тому, що було вчинено кримінальне правопорушення та ТОВ «Альма-Буд» причетне до розслідуваної у кримінальному провадженні № 42021000000000032 протиправної діяльності.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя на знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1