печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3473/23-к
26 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справа Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
установив:
26.01.2023 р. старший слідчий в особливо важливих справа Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинність, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У клопотанні зазначив, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу немає можливості у зв'язку із складністю кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний, його захисник заперечували проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, допитавши свідка, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202200000000651 від 15.07.2022 р. за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України.
03.09.2022 р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, того ж числа його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України.
05.09.2022 р. до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, включно, із визначенням розміру застави, із покладенням обов'язків у разі внесення застави, який продовжувався, останній раз 01.12.2022 р. строком до 30.01.2023 р.
28.11.2022 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202200000000651 від 15.07.2022 р. продовжено до семи місяців, тобто до 03.04.2023 р.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані, що вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в доказах, що приєднані до клопотання, одночасно враховує, що означене встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу, при продовженні запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У означеному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у провадженні доказами, їх сукупність надає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Втім, за практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, та зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Михалкова та інші проти України» зазначив, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим у даній справі необхідно провести слідчі (розшукові) дії, що потребують додаткового часу.
Сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя на підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, дійшов висновку про задоволення клопотання, також враховує принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують тільки ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України, приймає до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, що стороною захисту не спростовані надані стороною обвинувачення докази, які дають підстави для висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу з метою забезпечення прав, свобод підозрюваного і одночасно з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження органом досудового розслідування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Продовжити до 26.03.2023 р., включно, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202200000000651 від 15.07.2022 р. строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжити дію альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2022 р. у справі № 757/34635/22-к.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1