справа №380/1362/23
про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача «Про застосування до працівника УПП у Львівській області дисциплінарного стягнення» №665 від 19.12.2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача «По особовому складу» №10 о/с від 03.01.2023 року;
- поновити позивача на попередній посаді;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Згідно ч.1 ст.160 вищевказаного Кодексу, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Окрім того, за правилами п.2 ч.5 цієї статті, в позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (ч.6 ст.160 КАС України).
Проте, всупереч вказаним імперативним вимогам процесуального закону, у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та його представника.
За правилами ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, посилаючись на приписи п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно яких від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.
Втім, суддя не враховує вказані доводи позивача, з огляду на таке.
Як видно зі змісту позовної заяви, предметом спору є: 1) наказ про застосування дисциплінарного стягнення, 2) наказ про звільнення, 3) поновлення на роботі та 4) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці».
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За наведених обставин, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні положень ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Між тим, згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01.09.2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 01.09.2015 року ця категорія учасників справи, що користуються такими пільгами, звужена. Так, за п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01.09.2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 01.09.2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях вимог: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнені позивачі виключно стосовно вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Водночас за подання позову із іншими ніж ті, що зазначені позовними вимогами, позивачі повинні здійснити сплату судового збору.
З огляду на викладене, суддя приходить висновку, що позивачу слід надати або документ, який підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування наказу відповідача «Про застосування до працівника УПП у Львівській області дисциплінарного стягнення» №665 від 19.12.2022 року та 2) стягнення з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Так, згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ, у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2023 року встановлено у розмірі - 2684,00 грн.
В силу вимог абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, кожна з яких у розумінні Закону України «Про судовий збір» є окремим об'єктом справляння судового збору. А тому, за подання даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн (1073,60 грн*2).
Окрім того, за правилами ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у п.17 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, за характером спірних правовідносин даний спір стосується питань, пов'язаних з проходженням з публічної служби. А тому, спеціальною нормою, якою врегульовано питання строку звернення з позовом до адміністративного суду, є положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, наказ відповідача «Про застосування до працівника УПП у Львівській області дисциплінарного стягнення» №665 від 19.12.2022 року. Як видно з матеріалів позовної заяви, про наявність спірного наказу позивач дізнався 22.12.2022 року, а з даним позовом звернуся до суду 24.01.2023 року, тобто з пропуском установленого Кодексом адміністративного судочинства України місячного строку звернення до адміністративного суду. При цьому, жодних доказів поважності причин його пропуску не подав, в т.ч. відсутня і сама заява про його поновлення.
За таких обставин, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- примірника позовної заяви та її копії для відповідача із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та його представника;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру (в сумі 2147,20 грн);
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ланкевич А.З.