ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"27" січня 2023 р. Справа № 300/4710/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.,
за участі:
секретаря судового засідання Заречної В.К.,
представника відповідача Кічури Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 300/4710/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів,-
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості №UA206020/2022/000168/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2022/000525 від 01.11.2022. Судом вирішено питання судових витрат, зокрема судового збору.
Представник позивача адвокат Маланюк О.Я. 20.01.2023 звернувся в суд із клопотанням про розподіл судових витрат в якому просив ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Клопотання мотивоване тим, що позивач у позовній заяві заявив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який очікується понести позивачем в сумі 5000 грн., та повідомив, що повний пакет документів на підтвердження витрат буде надано суду в строк, встановлений частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача 25.01.2023 подав письмові заперечення з приводу клопотання про ухвалення додаткового судового рішення. Вказав, що в клопотанні про розподіл судових витрат представник позивача не зазначив з якої саме дати ним обраховано п'ятиденний строк на подання доказів, щодо понесених витрат на правову допомогу. В акті прийому передачі послуг відсутні відомості про кількість затраченого часу та вартості за кожну перелічені послугу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В клопотанні про розподіл судових витрат просив розгляд клопотання здійснювати без участі позивача чи його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечила, з підстав викладених у письмовому запереченні. Просила в задоволенні клопотання відмовити.
Суд, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами 3 і 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Слід відмітити, що розгляд адміністративної справи № 300/4710/22 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (частина 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник позивача в позовній заяві вказав попередній розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. Водночас, зазначив про те, що документи на підтвердження понесених позивачем судових витрат буде надано до суду додатково в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення у справі № 300/4710/22 ухвалено 17.01.2023. Докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат подано суду 20.01.2023 разом із клопотанням.
Виходячи із вказаного, суд дійшов висновку про дотримання представником позивача строку щодо подання заяви та доказів для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої, шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., представником позивача надано суду копії договору про надання правничої допомоги від 21.10.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" та Адвокатським бюро "Маланюк і партнери" в особі адвоката Маланюка О.Я., акту передачі-приймання виконаних робіт від 19.01.2023, квитанції від 20.01.2023 на суму 5000 грн. (а.с.141-143).
Згідно акту передачі-приймання виконаних робіт, виконана адвокатом Маланюком О.Я. робота полягала в консультації, написанні позовної заяви, формуванні додатків до позовної заяви, поданні позовної заяви до суду, участі у судових засіданнях, написанні додаткових пояснень.
Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, дослідивши й проаналізувавши подане відповідачем заперечення щодо розподілу судових витрат на предмет наявності у ньому обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат, проаналізувавши надані позивачем документи, фактичний об'єм та якість виконаної адвокатами роботи, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги не є розумно обґрунтованим за всіма визначеними у акті наданих послуг складовими професійних правничих послуг.
Виокремлення адвокатом «консультація» як самостійний вид адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката при наданні правничої допомоги по справі №300/4297/22, предметом якої є аналогічні правовідносини, що виникли за результатами укладеного позивачем контракту від 13.07.2020. З даною позовною заявою Товариство звернулося пізніше, отже такі послуги як консультація так і в цілому написання позовної заяви адвокатом позивача щодо даного спору не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Участь адвоката при розгляді справи №300/4297/22 свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у обидвох справах не змінювалася, такий представник не міг не бути обізнаним із законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення й інші обставини, а отже підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.
Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об'єм виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Івано-Франківської митниці в розмірі 4000 грн. за всіма визначеними у акті-передачі-приймання виконаних робіт складовими професійних правничих послуг. Вказаний розмір витрат обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи № 300/4710/22 у суді, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника позивача - адвоката Маланюка О.Я. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/4710/22.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ 43971364, вул.Чорновола,159, м.Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" (код ЄДРПОУ 38555489, вул.Левинського, 3а, м.Івано-Франківськ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Додаткове рішення складене в повному обсязі 31.01.2023.