30 січня 2023 року м. Ужгород№ 260/3441/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 06.09.2022 року №21 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу в різних органах Державної прикордонної служби України. Звільнився з військової служби з Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23 лютого 2021 року №104-ос у зв'язку зі звільненням з військової служби та виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини. Зазначає, що по закінченню військової служби має таку вислугу років: 18 років 09 місяців 01 день у календарному обчисленні; 08 років 08 місяць 05 днів у пільговому обчисленні; Загальна вислуга складає - 27 років 05 місяців 06 днів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі 260/752/22, яке набуло законної сили, було зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та підпункту «в» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
Адміністрація Державної прикордонної служби України на виконання вищезгаданого рішення направила відповідні документи для призначення пенсії за вислугу років.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням від 06.09.2022 року №21 «Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років» (лист від 06.09.2022 року №0700-0307-8/33841) відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю у позивача календарної вислуги років 25 років і більше.
Позивач зазначає, що у Рішенні Закарпатський окружний адміністративний суд від 26 травня 2022 року по справі №260/752/22 судом було встановлено, що з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить 27 років 05 місяців 06 днів, відтак, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі ст.12 Закону №2262-XII.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує повністю та зазначає, що Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі 260/752/22 не містить жодних зобов'язання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Представник зазначив, що суд ненаділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта на користь позивача.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до наказу шостого прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23 лютого 2021 року №104-ос звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини.
Остаточною датою закінчення військової служби наказом визначено 23.02.2021 року.
Зазначеним наказом визначено, що вислуга років позивача на пенсію на 23 лютого 2021 року становить:
- календарна - 18 років 09 місяців 01 день;
- пільгова - 08 років 08 місяців 05 днів;
- всього - 27 років 05 місяців 06 днів.
Позивач 30.11.2021 року звернувся із заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України з приводу оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Листом від 10.01.2022 року №115/М-16141-314 Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії. Мотивами такої відмови є відсутність у позивача достатньої кількості вислуги років у календарному обчисленні, які надають право на пенсійне забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі 260/752/22, яке набуло законної сили, Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України було задоволено, визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та підпункту «в» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
Листом від 20.08.2022 року №11-25236/0/6-22 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача, що на виконання Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі 260/752/22 направила відповідні документи для призначення пенсії.
Листом №0700-0307-8/33841 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області направила рішення від 06.09.2022 року №21 «Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років», яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю у позивача календарної вислуги років 25 років і більше.
Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся за даною позовною заявою до суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Нормами ст. ст.1, 3 та 8 Конституції закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю України, яка є соціальною та правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 46 Основного Закону також встановлено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до стст.22, 64 Конституції право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Верховна Рада може змінити закон лише виключно законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 (далі - Закон №2262).
Вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом «б» частини 1 ст. 13 Закону № 2262 встановлено, що пенсія за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба призначаються в таких розмірах: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Відповідно до пункту «а» частини 1 ст. 13 Закону № 2262, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) пенсії призначаються у розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Положеннями чинного законодавства набуття особою права на пенсію за вислугою років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, оскільки його положеннями чітко передбачено, що вислуга років у пільговому обчисленні також підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії.
Статтею 17-1 Закону №2262 встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2252 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Державній прикордонній службі.
Згідно з підпунктом «в» пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 Закону №2262 пенсія за вислугою років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Судом встановлено, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 лютого 2021 року №104-ос вислуга років позивача на пенсію на 23 лютого 2022 становить: календарна 18 років 09 місяців 01 день; пільгова - 08 років 08 місяців 05 днів; всього - 27 років 05 місяців 06 днів.
Таким чином, відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262, Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262 враховується саме пільгова вислуга років. При цьому положеннями Закону № 2262 не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
Об'єднана палата Верховного Суду у вказаній справі № 805/3923/18-а, з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, відступила від раніше ухвалених правових висновків Верховного Суду та сформувала правові висновки щодо застосування норм права, відповідно до яких визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме вислуга років обчислена у пільговому порядку.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.12, 17, 17-1 Закону №2262 у подібних спірних правовідносинах щодо наявності у осіб, на яких поширюється дія вказаного Закону права на пенсію за вислугою років з урахуванням пільгового (кратного) обрахунку вислуги років для призначення пенсії обчисленої (вислуги) відповідно до Порядку № 393 викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а, від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 10.03.2021 у справі № 812/1100/17, від 16.03.2021 у справі № 826/16811/18 та від 14.04.2021 по справі № 480/4241/18, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню при розгляді даної справи.
Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) зробив наступні правові висновки:
1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року по справі №260/752/22 вже встановлено, що стаж позивача з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить 27 років 05 місяців 06 днів, відтак, суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі ст.12 Закону №2262-XII.
Вищезгадане рішення набрало законної сили 27 липня 2022 року
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону №2262, відтак оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.09.2022 року №21 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорваті») (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених приписів нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за вислугою років, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, судовий збір у розмірі 992,40 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 06.09.2022 року №21 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк