Справа №:755/806/23
Провадження №: 1-кс/755/131/23
"18" січня 2023 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100040000171 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, з вищою освітою, розлученого, не працючого, без місця реєстрації на території України, проживаючого (зі слів) за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
18.01.2023 року слідчий Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100040000171 відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 16.01.2023 року до Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві надійшла заява ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 16.01.2023 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Братиславська, 11, в період дії воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу, намагався викрасти товар з полиць вищевказаного магазину, вартістю 922 гривень 74 копійки без ПДВ.
Станом на 16 січня 2023 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 року строком на 90 діб.
Цього ж дня, тобто 16 січня 2023 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_9 , перебував в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Братиславська, 11, де в останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, з метою власного протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, ОСОБА_5 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а інші покупці та робітники магазину не усвідомлюють його злочинних намірів, взяв зі стелажу, що знаходиться у відділі «Military» одну пару шкарпеток трекінгових синтетичних марки «Ярунь», розмір «27», артикул 11949521, закупівельною вартістю 124 гривень 98 копійок, після чого утримуючи їх при собі, направився далі.
В подальшому, з метою продовжити вчинюване ним кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 під виглядом добросовісного покупця, направився до відділу витратних матеріалів, де взяв зі стелажу 2 диски алмазних по кераміці 125х22,23 мм DT300F, артикул 20503938, загальною вартістю 425 гривень 10 копійок, (закупівельна вартість одного диску складає 212 гривень 55 копіойк), після чого, утримуючи раніше взятий товар при собі направився до іншого відділу гіпермаркету «Епіцентр К».
Так, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, останній пішов до торгівельної зали вищевказаного гіпермаркету, де діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до стелажу відділу «освітлення» та взяв ліхтар ручний металевий GTV lighting LED 8 W, 6400K, 1Xaaa, IP44, чорного кольору, артикул 30737409, закупівельною вартістю 372 гривень 66 копійок. Після чого направився до виходу із вищевказаного гіпермаркету.
У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел до кінця, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_5 , зберігаючи при собі, а саме у лівій руці взяті ним раніше товари та не маючи на меті оплачувати їх, пройшов через касову зону, та направився до виходу із приміщення магазину, тим самим вчинив усі дії які вважав за необхідні для доведення злочину до кінця, однак з причин, що не залежали від його волі, був зупинений охороною вищевказаного вказаного магазину на виході з приміщення.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав матеріального збитку ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (ЄДРПОУ 32490244) на суму 922 гривні 74 копійок (без ПДВ).
16.01.2023 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
16.01.2023 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом особистого обшуку особи, підозрюваної у вчинені злочину; протоколами оглядів місця події; протоколами допитів свідків; протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину; протоколом огляду речей; іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий вважає, що на даний час існують ризики, а саме:
1) п.1 ч.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) п.5 ч.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працюює, а свої матеріальні потреби задовольняє злочинним шляхом.
На думку слідчого, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.
В той же час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і тому вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти росії»).
Наявність вказаних ризиків, на думку слідчого, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, вказаний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
- особисту поруку неможливо застосувати у зв'язку з відсутністю осіб, яких орган досудового розслідування вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Слідчий також зазначає, що практика застосування домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є не досить ефективною, у зв'язку із відсутністю в підрозділах ГУ НП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою обвинувачених без таких засобів є малоефективним (службова завантаженість поліції).
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст.178 КПК України, такі як: п.2 ч.1 ст.178 КПК України - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі; п.3 ч.1 ст.178 КПК України - вік та стан здоров'я підозрюваного (не є неповнолітньою чи особою похилого віку, стан здоров'я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п.4 ч.1 ст.178 КПК України - соціальні зв'язки, розлучений; п.7 ч.1 ст.178 КПК України - майновий стан ; п.10 ч.1 ст.178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України; п. 12 ч.1 ст.178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, на думку слідчого, неможливо запобігти вказаним ризикам і застосувати більш м'який запобіжний захід до підозрюваного.
Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, тяжкість покарання є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду при обранні запобіжного заходу.
Враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 суду заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в квартирі його брата.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків, а також зазначив, що клопотання є необгрунтованим. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 16.01.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12023100040000171).
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.
16.01.2023 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
16.01.2023 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом особистого обшуку особи, підозрюваної у вчинені злочину; протоколами оглядів місця події; протоколами допитів свідків; протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину; протоколом огляду речей; іншими доказами в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, раніше не судимий, однак відсутні будь-які дані про тісні соціальні зв'язки підозрюваного, який ніде не працює, законного джерела доходу не має, без місця реєстрації на території України.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
При цьому наявність даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки. Крім того, стороною захисту не надано жодного доказу про наявність тісних соціальних зв'язків підозрюваного та законності джерела його доходів, а також згоди власника квартири, в якій підозрюваний просить суд застосувати домашній арешт.
Суд також враховує при вирішенні даного питання, що не можливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що підозрювана страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування її під вартою, слідчому судді не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховано судом при вирішенні даного клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_10 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Крім того, відповідно до вимог ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме мінімальну заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 182-184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100040000171 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Роз'яснити, що ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 16-00 години 16 січня 2023 року.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику, та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-30 годині 23 січня 2023 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1