Рішення від 31.01.2023 по справі 754/4645/22

Номер провадження 2/754/659/23

Справа №754/4645/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.,

за участю секретаря - Богослов Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 07.03.2018 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. За умовами вказаного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 50 000 грн. У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.04.2022 має заборгованість у розмірі 58 106,39 грн., яка складається з: 50 711,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту в т.ч. 41 349,61 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 9 362,02 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2 125,45 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5 269,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням прав та інтересів банку. Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 04.01.2013 у розмірі 58 106,39 грн. станом на 19.04.2022.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2022 головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.07.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження по справі з викликом сторін, з наданням відповідачу права протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати відзив на позов і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься письмове клопотання представника позивача, про проведення розгляду справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, відзив, або пояснення на позов не надавав.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю учасників справи.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 07.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

У анкеті-заяві ОСОБА_1 процентна ставка не зазначена. Також у цій підписаній сторонами заяві відсутні умови договору про зміну таких банком в односторонньому порядку.

До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

ОСОБА_1 07.03.2018 було підписано паспорт споживчого кредиту, цифровим власноручним підписом, шляхом створення власноручного підпису фізичної особи на екрані електронного сенсорного пристрою.

Згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» відповідачу в межах підписаного договору про надання банківських послуг № б/н від 07.03.2018 було видано картки: 07.03.2018 картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 01/22, 16.11.2018 - № НОМЕР_2 з терміном дії до 09/22, 23.01.2019 - № НОМЕР_3 з терміном дії до 09/22. В останнє відповідачу 28.01.2020 було видано картку № НОМЕР_4 із строком дії до 12/23.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 при видачі кредитної картки № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт 500 грн., який у подальшому неодноразово змінювався та з 24.01.2022 кредитний ліміт встановлено 0,00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 19.04.2022 становить 58 106,39 грн., з якої: 50 711,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту в т.ч. 41 349,61 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 9 362,02 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2 125,45 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5 269,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов'язків щодо обраного ними кола відносин.

Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Правовідносини між сторонами можуть виникати унаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої (стаття 634 ЦК України). Про ознайомлення із запропонованими умовами сторона, яка приєднується, має засвідчити своїм підписом, чи іншим способом про ознайомлення та погодження (стаття 207 ЦК України).

Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Кредитна банківська платіжна картка надає змогу здійснювати операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту.

Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії).

Підставою позову є невиконання кредитних зобов'язань, що пов'язані із видачею кредитних коштів.

Статтею 1054 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цій справі АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, такі повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна уважати, що в такому випадку споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Оформлення договірних відносин у разі виникнення спору повинно забезпечувати рівні можливості для сторін доводити факт укладення договору на тих чи інших умовах, а суд дослідити та оцінити такі умови. Обравши спосіб, відповідно до якого клієнт AT «ПРИВАТБАНК» лише вказує, що він ознайомився з умовами, які викладені окремо на веб-сайті банку в мережі Інтернет та вони можуть змінюватися, проте клієнт зобов'язаний стежити за такими змінами, банк, тим самим, добровільно допускає настання ризику доведення своїх вимог та факту належної обізнаності клієнта банку із умовами, на яких відбувається кредитування.

До позовної заяви долучений паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 07.03.2018.

Виходячи з положень статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт є формою інформації, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит для можливості ознайомлення з умовами кредитування. При цьому, клієнту банку може бути запропоновано декілька паспортів споживчого кредиту, які він зобов'язаний підписати.

Підписання паспорту споживчого кредиту не дає підстав уважати його дані частиною умов кредитного договору. Підписання паспорту споживчого кредиту має значення лише для випадків, передбачених частиною 12 статті 9 зазначеного Закону.

Конкретні умови кредитного договору визначаються у наступний спосіб.

Згідно із окремими положеннями статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»:

1. У договорі про споживчий кредит зазначаються: 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Згідно із положеннями статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»:

1. Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Згідно із окремими положеннями статті 14 Закону України «Про споживче кредитування»:

1. Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до вказаних положень закону між банком та споживачем укладається договір, який має бути підписаний сторонами.

Натомість матеріали справи не містять підписаного відповідачем у визначений законом спосіб договору, відповідно до якого можна було б установити, що він погодився на ті чи інші умови і яких він має дотримуватися.

Вирішуючи спір, суд керується наданими у справі доказами, які логічно мають вказувати на зміст правовідносин сторін. За змістом частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, які на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом. Отже, звертаючись до суду, позивач має довести суму виданого кредиту, а також інші складові кредитних правовідносин (розмір процентної ставки, умови відповідальності позичальника тощо). Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності належних доказів, суд робить висновок про недоведеність позовних вимог (повністю або в частині).

З огляду на наведене, оскільки матеріалами справи підтверджено отримання та використання відповідачем кредитних коштів, вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 50 711,63 грн. підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за нарахованими та простроченими відсотками з наведених вище мотивів, ураховуючи, що в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Подібні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольняється на 87,30 %, отже розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 165,91 (2 481*87,30/100).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 207, 626, 627, 629, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 13, 14 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських № б/н від 07.03.2018 у розмірі 50 711,63 грн. (тіло кредиту) та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 165,91 грн.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя О.М. Панченко

Попередній документ
108688541
Наступний документ
108688543
Інформація про рішення:
№ рішення: 108688542
№ справи: 754/4645/22
Дата рішення: 31.01.2023
Дата публікації: 02.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.05.2023)
Дата надходження: 22.06.2022
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
21.09.2022 09:30 Деснянський районний суд міста Києва
19.10.2022 09:20 Деснянський районний суд міста Києва
29.11.2022 09:20 Деснянський районний суд міста Києва
31.01.2023 12:40 Деснянський районний суд міста Києва