Справа № 753/12912/22
Провадження №2/369/2702/23
16.01.2023 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів, -
У січні 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла вищевказана цивільна справа за підсудністю з Дарницького районного суду м. Києва.
Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як убачається з ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.
Відповідно до п. п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу майнового та вимогу немайнового характеру та надано дублікат квитанції про сплату судового збору у розмірі 6843,38 грн.
Відповідно до листа Дарницького районного суду м. Києва вбачається, що згідно з АСДС підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України відсутнє.
Враховуючи викладене позивачу необхідно надати докази зарахування судового збору до державного бюджету України.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їм копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде їм повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ